Пам'ять, що сильніша за час
У День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників
добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані
та загинули в полоні, у Меморіальному сквері Івано-Франківська пролунав
Дзвін пам’яті.
Кожен його удар — це нагадування про життя, які забрала війна. Про тих,
хто більше не повернеться додому. Про тих, хто віддав своє життя, щоб ми
могли жити під мирним небом, виховувати дітей і будувати майбутнє України.
Серед Героїв, чиє ім’я назавжди вписане в історію боротьби за
незалежність нашої держави Захисник з нашої громади — Олексин
Владислав Миколайович.
Під час пам’ятного заходу Владислава посмертно відзначено високими
державними та військовими нагородами: орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям»; почесним нагрудним знаком
Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський хрест»;
посмертним нагрудним знаком «Честь і пам’ять».
Від імені свого сина ці високі нагороди отримала його мама — Олексин
Алла Романівна. Це мить, у якій біль втрати переплітається з безмежною
гордістю за сина, який до останнього подиху залишався вірним Україні. Жодна
нагорода не здатна повернути найдорожчу людину, але кожна з них є
свідченням того, що подвиг Героя житиме у пам’яті українського народу.
Світла пам’ять Олексину Владиславу Миколайовичу. Вічна слава всім
Захисникам і Захисницям, які віддали своє життя за свободу України.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях, у пам’яті своїх рідних, у
вдячності поколінь та в історії незалежної України.
