Згуртованність жителів Гринівки, щодо впорядкування сільського кладовища.
Впоравшись на своїх городах, зібравши урожай та підготувавши городи трохи до зими, жителі Гринівки поспішили і на сільське кладовище, щоб навести і там порядок. Адже переймаючись своїми насушними, буденними проблемами, ми не забуваємо про місце, де спочивають наші родичі і односельчани. Сільське кладовище для багатьох громад є великою проблемою в плані збирання та вивозу сміття, обрізки дерев та кущів, покосу трав у літній період… Якщо громада цим не переймається постійно, якщо не налагоджена робота, то так чи інакше, з часом виникають проблеми з благоустроєм на кладовищі. У нас в місцевій громаді завжди благоустрій на кладовищі був на першому місці. Бо саме від його стану та вигляду, відвідувачі кладовища судять жителів громади, щодо їхньої культури, пам’яті та шани перед людьми, які відійшли у вічність. Адже який приклад ми подамо молодому поколінню нашої громади, такі і плоди будемо пожинати в майбутньому. Нещодавно за кошти парафіян було перекрито дзвіницю на сільському кладовищі. Після завершення робіт по заміні даху дзвіниці, була організована сільська толока по наведенню порядку, яка проходила 30 жовтня. А уже через декілька днів, 3 листопада відбулася чергова толока, яка продовжувалася ще 13 листопада і завершилася вчора 14 листопада. Всі три дні жителі Гринівки працювали над тим, щоб прибрати старі, розлогі дерева, які впродовж уже декілька десятиліть росли серед могил і становили велику небезпеку , в плані руйнування пам’ятників та хрестів, встановлених на могилах. Всі ці дні на сільську толоку сходилися жителі села різного віку, щоб прибрати та навести порядок на кладовищі. Багато людей було, які уже постійно беруть участь у сільських толоках і які розуміють, що без людей громада не сформується, як повноцінна громада. Але були люди, які вперше на сільській толоці і це було дуже приємно, що нові люди долучаються до робіт. А це говорить про те, що громада пробуджується і розуміє, що все що робиться в селі - це для нас, це в пам'ять про минуле та збереження для майбутніх поколінь. Ми всі розуміємо, що байдужість людей буде породжувати і байдуже ставлення до нас, як громади, і громада своєю байдужістю буде губитися у вирії змін в рядах сильних спроможніх, культурних громад. Нам це в ніякому разі не потрібно допустити, а тому жителі села розуміють свою відповідальність по збереженню та встановленню нас, як громади, яка дійсно хоче змін на краще. Відвідуючи сільське кладовище, замітно, що з кожним роком збільшується кількість могил, яких нікому прибирати. А це говорить про те, що старі люди вмирають, молодше покоління рідко приходить на кладовище і дуже відрадно, але багато із них уже й не знають, де спочивають їхні батьки, дідусі і бабусі та інші родичі. Нам потрібно більше спілкуватися з дітьми,говорити про минуле, про свій рід, про родичів, які відійшли у вічність, показувати дітям могили, де спочивають родичі. Дуже важливо, щоб люди при життю постаралися вказати інформацію на могилі – хто спочиває та дату народження і смерті людини. І може колись в когось із внуків чи правнуків, які проживають за межами села, щось в душі пробудиться і надумає приїхати у село на кладовище, а могили віднайти не зможе…. Як не гірко про це говорити, але таке життя! Хочу черговий раз подякувати всім, хто брав участь у наведенні порядку на кладовищі. Ми черговий раз підтвердили,що ми хочемо, щоб наше село ставало дедалі краще в усіх його проявах. Всім безмежно дякую! Староста села Ніна Хмелівська17:08 15.11.2018
