В Старобогородчанській ОТГ відзначали День рідної мови
Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.
21 лютого традиційно всі бібліотеки України святкують Міжнародний день рідної мови.
З нагоди даного свята відбулися заходи в закладах культури Старобогородчанської ОТГ.
Для юних читачів бібліотеки села Старі Богородчани проведено інформаційну хвилинку «Рідна мова – то великий дар, то ж шануй її, люби й оберігай».
В сільській бібліотеці с.Нивочин проводилась пізнавальна мозаїка «Подорож океаном рідної мови». В рамках цього заходу читачі книгозбірні брали активну участь у всіх конкурсах та продемонстрували гарні знання з української мови . З величезним задоволенням змагалися у швидкості і правильності виголошення скоромовок, демонстрували знання українських приказок, прислів’їв та фразеологізмів. Великих успіхів мала мовна гра «Криниця мудрості», «Хто швидше», «У світі загадок», «Хто це?» …
Також ознайомилися із оформленою книжково виставкою під назвою: «Мова духовний скарб нації» .
Захід для дітей «Мова – духовне багатство України» відбувся у бібліотеці села Гринівка. Ведуча заходу Ірина Прімачова наголосила учасникам свята необхідність пам’ятати і дбати про рідну мову - багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. Найкращі читачі бібліотеки, учні Гринівської ЗОШ І-ІІ ст.., Юлія Прімачова, Максим Федорів, Анастасія Гусак, Ірина Панасюк, Денис Кочан, Володимир Загірняк, Марина Прімачова, Кароліна Сенич, Анастасія Іванчук, Аліна Надрага, Ліза Тимофійчук, Назар Дутчин, Ярослав Івашко, Христина Івашко, Софія Гложик, Тетяна Фанига декламували вірші про мову. Завідувач Гринівського сільського клубу Ольга Надрага провела дітей у цікавий світ українських загадок та прислів’їв.
В рамках свята була організована книжкова виставка «О мово рідна! В тобі від Бога кожне слово».
Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож, як писав Максим Рильський: “…Як парость виноградної лози плекаймо мову…”. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!
