A A A K K K
для людей із порушенням зору
Старобогородчанська громада
Івано-Франківська область, Івано-Франківський район

Як підвищити якість насіння !

Дата: 22.08.2022 11:43
Кількість переглядів: 276

Як підвищити  якість насіння !

 

Багато власників присадибних ділянок вирощують сільськогосподарські культури та часто мають проблеми з насінням, зокрема своїм власним насінням, яке не сходить при посіві.

Насіннєвий матеріал багатьох культур зразу ж після збирання і ще протягом

деякого часу не проростає або має понижену схожість. Таке явище називають післязбиральним дозріванням.

Комплекс процесів, який проходить в зерні чи насінні під час зберігання, поліпшуючи їх посівні чи технологічні якості, одержав назву післязбирального дозрівання, а час, протягом якого настає повна фізіологічна стиглість, називається періодом післязбирального достигання. 

З одного боку, період післязбирального дозрівання є позитивним явищем, внаслідок якого насіння не проростає на пні, при цьому залишається життєздатним. Під життєздатністю в насіннєзнавстві розуміють кількість живого насіння в досліджуваному зразку, виражену у відсотках, незалежно від того, здатне воно проростати в конкретних умовах або ні. Для цього застосовують біохімічний метод визначення життєздатності насіння. Метод заснований на забарвлюванні живих тканин насінини розчином тетразолу в червоний (малиновий) колір; мертві тканини залишаються незабарвлені.

На практиці життєздатність визначають у випадках, коли необхідно терміново оцінити можливу схожість насіння, в якому ще не завершилися процеси післязбирального достигання – для озимих культур у рік сівби або коли живе насіння через тверду водонепроникну шкірку не може прорости – у бобових трав і деяких зернобобових культур.

Але, з другого боку, тривалість післязбирального дозрівання – ознака спадкова, і це створює ряд господарських ускладнень: важко визначити його посівну якість, воно має низьку польову схожість та інше. 

Наприклад, за сприятливих умов процеси післязбирального дозрівання зерна жита закінчуються орієнтовно протягом 10-15 діб, вівса 20 діб, ячменю 6-8 міс., соняшнику 25-30 днів, але відомі випадки, коли він триває більше ніж 75 днів, у ячменю і пшениці (озимої на півдні близько 10-20, а в  західних та північних районах – до 60 днів).

Якщо взяти до уваги, що насіння озимих культур висівається вже через 1-1,5 місяця після збирання, післязбиральне дозрівання варто прискорити, наприклад, шляхом зміни умов зберігання.

Зокрема, потрібно привести насіння до оптимальної вологості – як низька, так і висока вологість гальмує цей процес. Тому очищення насіння потрібно проводити негайно, як тільки воно надійде .

В умовах виробництва для виведення насіння зі стану післязбирального дозрівання велике значення має сонячний та інші способи обігріву. Зокрема усе більшого значення набуває повітряно-теплова обробка насіння за активного вентилювання підігрітим повітрям або в сушарках. У результаті чого різко підвищується його схожість і врожайні властивості. Також з цією метою насіння можна зберігати протягом двох-трьох тижнів в сухому стані при температурі 20-22 градуси з наступним активним вентилюванням або перелопачуванням вручну.   Також слід враховувати особливості різних груп сільськогосподарських культур. Так при вентилюванні насіння зернобобових культур (гороху, кормових бобів, квасолі та ін.) слід запобігти його розтріскуванню. Тому температуру підігрітого повітря обмежують з урахуванням початкової вологості до 30-35 градусів. Насіння олійних культур, на відміну від вологи злакових, має рівноважну вологу і його можна вентилювати повітрям, підігрітим до 60 градусів. Однак, підвищена температура сприяє нерівномірному видаленню вологи з товщини шару.

Насіння з незакінченим періодом післязбирального дозрівання вимагає підвищеного доступу кисню, тому, коли з’являється «комірний» запах, насіння потрібно негайно провітрити. Це можна зробити шляхом активного вентилювання, а якщо такої установки немає, то насіння  перелопачують вручну. Насіння можна провітрювати, коли відносна вологість повітря не більше 60-70 %. Температура зовнішнього повітря повинна бути нижча, ніж температура повітря в приміщенні, тому що можлива конденсація вологи на насінні. Контроль схожості проводити кожні 4 місяці, крім того, треба визначити якість насіння за 15-20 днів до початку сівби.

 При вирощуванні культур на площах більше п’яти сотих доцільно здати насіння в лабораторію для перевірки схожості та енергії проростання , лабораторний аналіз

коштує менше ста гривень.

В акредитованих лабораторіях, аналізуючи свіжозібране насіння з незавершеним періодом фізіологічного дозрівання, вживаються заходи щодо подолання стану спокою, а саме: попереднє охолодження, прогрівання (в переважній більшості застосовується охолодження). Також застосовується різке змінення температур, яке досягають переставляючи його з одного термостата (пристрій, у якому пророщується насіння) в інший. 

Також, відповідно до вимог, які ставляться до насіння, селекціонери працюють над виведенням сортів з глибоким періодом спокою та сортів озимих культур зі скороченим періодом післязбирального дозрівання.

Насіння є основою врожаю, тому необхідне дбайливе ставлення до нього не лише в період вирощування, а й під час доведення його до посівних кондицій та зберігання, включаючи створення оптимальних умов для його післязбирального дозрівання. 

 

 

Державний фітосанітарний інспектор                             Я.Медвідь


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь