Оптимізація шкільної мережі в умовах воєнного стану: як зменшити градус напруги
«Оптимізація в умовах воєнного стану» - на перший погляд навіть звучить нереалістично. Чому? Бо практики громад щодо формування спроможної освітньої мережі (оптимізації) у довоєнний період були пов’язані з супротивом мешканців громади, боротьбою місцевої влади зі стереотипами та міфами на кшталт «Закриють школу помре село», градус напруги зростав коли з’являлися популісти, які переконували у тому, що малокомплектні школи необхідно зберігати і замовчували той факт, що своїх власних дітей вони ніколи не віддадуть на навчання до малокомплектних шкіл.
Сьогодні, в умовах воєнного стану, громади змінюють освітню мережу. Чому? Бо безпека і розвиток України залежать від якості освіти, яку отримує підростаюче покоління українців, і саме тому реформа освіти має продовжуватися. Про те, як впроваджується реформа старшої школи на місцевому рівні, в базі даних «Кращі практики управління освітою в громаді» ділилися представники Славутської та Красилівської громад Хмельницької області. Про виклики оптимізації та шляхи їх рішень ви, зокрема, можете дізнатися з досвіду Солонянської громади Дніпропетровської області, Ківерцівської громади Волинської області, Новокалинівської, Стрийської громад Львівської області. Кожна із громад, що проводила оптимізацію, шукала дієві інструменти того, як заручитися підтримкою мешканців громади, депутатів, як зменшити градус напруги під час проведення громадських обговорень. Чи такі є? Безперечно! Сьогодні дедалі більше громад при проведенні змін мережі закладів освіти використовують розробку експертів шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (далі - Проєкту) - практичну гру «Формування спроможної освітньої мережі». Чому? Про причини, що спонукають до оптимізації, виклики, які виникають перед засновниками та практичну гру, що сприяє їх вирішенню розповідають експерти Проєкту Олег Фасоля та Войцех Мархлевський.
Олегу Івановичу, очевидною для всіх причиною проведення оптимізації є нестача освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічним працівникам. Вона вагома для засновників, але не єдина. Які показники сигналізують про те, що настав час для змін?
Я виділяю чотири таких чинники:
- Якість освітніх послуг, які надаються у різних освітніх закладах громади.
- Незадоволення здобувачів освіти, їхніх батьків якістю освітніх послуг, які надаються в освітніх закладах громади.
- Нестача освітньої субвенції на фінансування заробітної плати педагогічних працівників.
- Надмірне використання коштів місцевого бюджету на утримання освітніх закладів.
Серед перелічених чинників найважливішим є якість освітніх послуг. Другий чинник є нехарактерним. Він сигналізує нам, що потрібно щось змінювати, але, на жаль, в сільській місцевості про це намагаються не говорити, бо не розуміють цей процес. Сьогодні спостерігається тенденція, що якість освітніх послуг в містах вища, ніж в сільській місцевості. Одна із причин – батьки в містах більше уваги приділяють освіті дітей, вони можуть обрати інший заклад освіти.
Ви не згадали про реформу старшої школи. Чому?
Про реформу старшої школи не говорю, бо це окремий випадок. Засновнику ніхто не забороняє зробити мережу такою, якою він вважає за потрібне, це стосується і старшої школи. На жаль, всі чекають 2027 року. Час пройде швидко, і, формуючи спроможну освітню мережу, зараз потрібно комплексно підходити й до формування мережі старшої школи, щоб не робити це за окремим сценарієм. Це дозволить врахувати всі витрати та можливості, визначити як старшу школу зробити якісною і ефективною.
Які виклики сьогодні виникають перед засновниками громад, що розпочинають процес змін освітньої мережі ?
Їх декілька. Я б хотів акцентувати увагу на п’яти.
Перший, це відсутність необхідної нормативно-правової бази.
Другий – відсутність чіткої позиції МОН, центрального органу виконавчої влади в сфері освіти щодо майбутньої старшої школи. Є ризик того, що з’явиться ректорське лобі відтермінувати реформу старшої школи, адже вона передбачає три роки навчання, як наслідок, один рік вищі учбові заклади не матимуть абітурієнтів. Тому зараз дуже важливо сформувати критичну масу тих, хто розуміє необхідність проведення реформи старшої школи. Не обов’язково чекати 2027 року, і хоч нормативна база недосконала, але все ж вона вже сьогодні дає можливість створювати профільні класи і вже сьогодні в окремих громадах є приклади якісних змін, з якими можна ознайомитися в базі даних «Кращі практики управління освітою в громаді». Ми цілком об’єктивно можемо говорити про те, що не потрібно відтерміновувати реформу старшої школи, бо там, де відбулися зміни, є результат, діти і батьки задоволені, кошти збережені і використовуються раціонально. Разом з тим, реформувавши старшу школу до 2027 року, ми можемо побачити якісь недоліки і матимемо достатньо часу для їх виправлення.
Третій – нерозуміння місії старшої школи в системі загальної середньої освіти. На жаль, сьогодні, більшість не розуміє, яку роль має відігравати старша профільна школа. Більшість освітніх стейкхолдерів сприймає старшу профільну школу як дитячий садок для дорослих дітей «Ходили до 9-го, то хай ще походять у 10-11 класи, а там далі буде видно». Час змінився, а старша школа як була радянською, так і залишилася, тому вона має змінюватися. І маємо донести оцю місію, візію старшої школи до голів громад, до голів обласних державних адміністрацій, щоб вони розуміли її.
Четвертий – несприйняття того, що не всі громади матимуть старшу профільну школу. Масове перейменування шкіл І-ІІІ ступенів в ліцеї – це зміна вивісок, і діти про це говорять на наших зустрічах. Це серйозний виклик. Тому і головам громад, і депутатам, і батькам треба розказувати, чому з 2027 року не всі громади будуть мати старшу профільну школу. Сьогодні є приклади громад, які шукають, розвивають співпрацю з іншими територіями, навіть не чекаючи 2027 року. Водночас дуже важливо, щоб громади, що хочуть залучити до себе учнів, мають продемонструвати, якою має бути справжня старша профільна школа.
П’ятий – політичний популізм. Треба від нього відмовлятися. Не треба боятися змін, їх особливо добре робити одразу після виборів. Наведу приклад Хмельницької області. В 2020 році 75 % голів громад були переобрані. 15% – новообрані голови в громадах, де не було ніякого реформування закладів освіти. Голови громад, які намагалися зберегти стару модель, зберегти неефективну мережу закладів освіти, не пройшли на другий термін. З політичним популізмом треба боротися.
Розробка Проєктом практичної гри «Формування спроможної освітньої мережі» є унікальним інструментом, що допомагає змінювати освітню мережу територіальним громадам. Пане Войцеху, як виникла ідея створення гри?
В 2016 Проєкт підтримав ідею розробки посібника «Нова школа в нових громадах». Згодом ми з колегами побачили, що багато громад, готуючись до процесу оптимізації, починають читати посібник з різних сторінок, часом перестрибуючи, або не звертаючи належної уваги на важливі складові процесу оптимізації, а потім з’являються проблеми, народ виходить на вулицю, виступаючи проти змін мережі закладів освіти.
Чому був обраний саме формат гри, які її переваги?
Гра є ефективною груповою формою навчання в країнах ЄС. Раніше я займався розробкою ігор для процесів. Оптимізація - це процес, і тому мені спало на думку створити гру для процесу формування спроможної освітньої мережі (оптимізації). Гра як симулятор – відображає алгоритм кроків, які треба здійснити для того, щоб оптимізація була успішною. До прикладу вихідною умовою проведення оптимізації є політичне лідерство, і це перший крок гри. Я всім раджу, що якщо у вашій громаді немає політичного лідерства, то не варто розпочинати процес змін освітньої мережі. Найголовніше в нашій грі це те, що вона дозволяє показати процес оптимізації з різних боків, поглянути на нього очима різних учасників освітнього процесу, зрозуміти, як вони думають, що мотивує їх до тих чи інших дій. Гра це як спосіб пережити конфлікти в громаді, адже оптимізація це болючий, соціально-чутливий процес.
Гра «Формування спроможної освітньої мережі» передбачає, що її учасники отримують певні ролі, відповідно до яких вони мають діяти. Звідки взяті всі ці ролі, характеристики тих образів, які на себе приміряють учасники гри?
Ми взяли це з наших зустрічей, нашої роботи в громадах і зробили синтез образів голови, вчителів, учнів, представників органів місцевого самоврядування та керівників закладів освіти. Тобто це не наша вигадка, це все взято з реального життя. Непоодинокі випадки, коли ми проводимо гру і є учасниця чи учасник, які кажуть, що є ролі, які наче з них писані, а іноді деякі люди дуже вживаються в отримані ролі і доводиться нагадувати, що це лише гра, яка покликана допомогти їм поглянути на себе з боку.
Пане Олеже, пане Войцеху, для кого і хто може проводити практичну гру «Формування спроможної освітньої мережі в громаді»?
Практична гра може проводитися як для змішаних груп до складу яких входять представники ОМС, депутати, педагоги, батьки, учні, громадські активісти, так і окремо для керівників органів управління освітою, голів громад. Її можуть проводити сертифіковані Проєктом тренери та тренерки. Майже у кожному регіоні України в нас є такі фахівці.
Як дізнатися в якому регіоні і до кого можна звернутися?
Для цього можна скористатися інформацією, розміщеною на ресурсі «Портал освіти новим громадам», розділ «Оптимізація від А до Я», тема «Практична гра оптимізація та експертна підтримка громад», або зголоситися, написавши повідомлення на FB-сторінку SALAR International. Мережа наших тренерів та тренерок розвивається. У квітні цього року ми провели тренінг для тренерів і один з останніх заходів відбувся у Лисянській громаді Черкаської області. Ми проводили пратичну гру спільно з сертифікованими тренерками та тренерами: Наталією Валантирець, начальницею відділу освіти, культури, туризму, молоді, спорту Білозірської сільської ради Черкаської області, Сергієм Рибаком, начальником відділу освіти Городоцької міської ради Хмельницької області, та Оленою Педько, начальницею приватного центру підвищення кваліфікації педагогічних працівників міста Черкас.
Експерти Проєкту переконані, що гра є ефективним інструментом для навчання, розв'язання складних завдань не лише для європейських країн, а й для України. Підсумовуючи, хочеться зазначити, що вирішення викликів можна віднайти, граючи, і у хорошій компанії створити основу для безмежних можливостей підростаючого покоління.
Про те, як практична гра «Формування спроможної освітньої мережі» створює нові можливості, допомагає впроваджувати зміни на місцевому рівні, із перших вуст від сертифікованої Проєктом тренерки, яка з березня 2022 року служить в ЗСУ, - у нашій наступній публікації.
