Всесвітній день боротьби з малярією
Малярія завжди була і є однією з найнебезпечніших хвороб людини. Вона
приводила до занепаду великі країни, знищувала народи, вирішувала результати
війн.
До відомих жертв, які найімовірніше померли від малярії, належать: святий
Августин, Христофор Колумб, єгипетський фараон Тутанхамон, Александр
Македонський, Чингісхан, принаймні 5 римських пап, італійський поет Данте
Аліг'єрі, імператор Священної Римської імперії Карл V, лорд Байрон,
український ентомолог Д. В. Знойко.
За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу.
Щорічно малярією хворіє понад 500 мільйонів людей, а більш одного мільйона
помирає від цієї хвороби. 95% всіх випадків реєструється в Африці. 80%
дитячої смертності до 5 років припадає на малярію.
З метою поширення знань про малярію та активізації боротьби з цією
хворобою у 2007 році на 60-й сесії Всесвітньої асамблеї здоров’я був
заснований Всесвітній день боротьби з малярією. Цей день щорічно
визначається 25 квітня у всьому світі.
У цілому від малярії загинуло людей більше, ніж за усі війни разом узяті.
Тому малярійного комара вважають «наймасовішим вбивцею людей».
У країнах із низькими доходами населення малярія посідає шосте місце у
рейтингу з 10 найпоширеніших причин людської смертності, особливо в тих
країнах, де понад 75% населення живе менше ніж на 2 долари у день. Ці країни
переважно у Африці. Малярія наразі присутня у 106 країнах світу.
Для цього є всі передумови, а саме:
– наявність і стабільна чисельність переносчиків збудників малярії (комарі
виду Anopheles maculipennis);
– більше 30% водоймищ є анофелогенними,;
– за останні роки збільшилися терміни епідсезону: сезон ефективного
зараження комарів збудником малярії до 110 днів; сезон можливого зараження
людей – з 123 до 140 днів (з травня по жовтень);
Небезпечні на малярію країни відвідують щороку близько 120 млн.
туристів, близько 10 тис. хворіють після повернення додому, так звана «завізна
малярія». Таким чином, епідситуація з малярії залишається нестійкою.
Малярія – загрозливе для життя інфекційне захворювання, збудником
якого є плазмодії, які передаються через укуси комарів. Захворювання
проявляється, як мінімум, через 7 діб від зараження, максимум – через рік-
півтора, в залежності від виду збудника, стану імунної системи організму
людини.
Малярію називають «мавпою» різних захворювань і вона може
імітувати ГРВІ, грип, тощо. Захворювання часто починається з недужання,
слабкості, розбитості, головного болю, болю в м’язах, суглобах і попереку,
сухості в роті, потім – приступи гарячки, блювота, розлади травлення (пронос),
кашель, потовиділення, збільшення розмірів селезінки та печінки, порушення з
боку нервової системи організму. Хвороба характеризується хронічним
перебігом з можливістю рецидивів та летальних завершень.
Цікава історія з винайденням ліків від малярії відома з 1600 року.
На територіях населених пунктів в Перу, де масово хворіли люди на цю
небезпечну хворобу, безнадійно хворих вивозили помирати в ліс, де росли хінні
дерева. Часто такі люди повертались здоровими в села.
Виявилось, що вони вживали воду, де настоювалась кора хінного дерева,
яка мала цілющі властивості. Тоді єзуїтські місіонери в Перу віднайшли кору
хінного дерева, всередині якої був хінін, що дотепер є ефективним засобом від
малярії.
У 1880 році відкрито збудника хвороби - плазмодія малярії (Laveran). В
1897 році сержант британської армії Рональд Рос виявив, що саме комарі
переносять малярію, а не «погане повітря», як вважалося раніше.
Паразити, що спричиняють захворювання малярією- одні з
найскладніших та найхитріших патогенних організмів, відомих людству.
Половину свого життя вони живуть всередині холоднокровних комарів, а іншу
половину – всередині теплокровних людей. Ці два середовища абсолютно різні,
але попри це, вони обидва вкрай ворожі. Комаха безперестанно намагається
позбутися паразита, а людське тіло в свою чергу намагається позбавитися його.
Це невелике створіння (плазмодій) виживає, знаходячись під облогою, але воно
не тільки виживає, а й розповсюджується. Малярійний плазмодій має більше
способів ухилитися від атаки, ніж ми знаємо. Це - перевертень.
Таким же чином, як гусінь перетворюється на метелика, малярійний
паразит трансформується ось так сім (7) разів за увесь свій життєвий цикл.
Цей паразит – надзвичайна наукова проблема, яку до кінця не вдалося
розв’язати, але таким є й сам комар, який переносить паразита.
Всього 12 видів комарів переносять більшу частину світової малярії.
Дотепер ми знаємо зовсім мало про водойми, де вони мешкають і
розмножуються. Тому не так просто уникати цих комах.
Проводилися заходи зі знищення носіїв інфекції – комарів роду Анофелес.
Проте, розпилення інсектицидів не принесло бажаного результату. Тоді вчені
вдалися до генетичної модифікації комах, що призводить до загибелі плазмодія
малярії. Цей ген передається у спадок.
В Европі схвалили першу у світі вакцину проти малярії – (британська
фармацевтична компанія QlaxaSmithKline) – вакцина «Моспірікс», яка
проходить випробування. Науковці посвятили розробці вакцини вже 30 років.
Лауреатами Нобелевської премії в області медицини 2015 року стали У.
Кемблл, С. Омура, Ю. Ту. Вчені винайшли засоби від важких недуг, зокрема –
малярії. Вони синтезували речовину артемізинін, отримано з полину, яка знищує
збудника хвороби.
Боротьба з малярією триває!
