Старобогородчанська громада
Івано-Франківська область, Івано-Франківський район

На завершення навчального року: відповідаємо на питання про оцінювання учнів на сімейній формі

Дата: 20.05.2024 11:46
Кількість переглядів: 71

Фото без опису

Наприкінці першого семестру цього навчального року “Нова українська школа” вже розповідала про нюанси оцінювання сімейної форми навчання в школі. Втім, окремі питання продовжують цікавити педагогічну спільноту, батьків учнів та учениць.

Тож у новому матеріалі пояснюємо:

✔ чи додавати учнів на сімейній формі до загальної кількості учнів у класі;

✔ у чому різниця в оцінюванні учнів на сімейній формі та екстернаті;

✔ чи треба виставляти характеристики навчальної діяльності учням на сімейній формі;

✔ що робити, якщо учень на сімейній формі не виконав підсумкові завдання;

✔ чи може школа просити дитину на сімейній формі приїхати й скласти оцінювання очно.

1. Якщо в класі на сімейній формі вчиться 5 учнів, а на очній – 10, то чи вважається це класом із 15 учнів?

Для обґрунтованої відповіді на це питання варто проаналізувати декілька актів законодавства, зокрема Формулу розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами (далі – Формула) та Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти (далі – Положення).

Відповідно до підпункту 10 пункту 1, пунктів 2 та 7 Формули, вирізняють учнів групи I й це учні, які здобувають загальну середню освіту в початкових школах, гімназіях, ліцеях, закладах спеціалізованої освіти (мистецьких, спортивних, військових (військово-морських, військово-спортивних), наукових ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою), крім учнів спеціальних класів та класів із вечірньою формою здобуття освіти в таких закладах. Розподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами здійснюється на підставі:

✔ розрахункового показника фінансового нормативу бюджетної забезпеченості;

✔ контингенту учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти, учнів групи VIII та студентів групи XI станом на 1 жовтня року, який передує плановому бюджетному періоду;

✔ навчального плану;

✔ заробітної плати;

✔ коригуючих коефіцієнтів.

Водночас у 2024 році обсяг освітньої субвенції для всіх місцевих бюджетів визначається без урахування додаткових годин навчального плану для учнів групи I на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття тощо (коефіцієнти приведення кількості годин навчального плану на 2024 рік змінюються відповідно).

Відповідно до пунктів 4–6, 10 розділу І, пункту 2 розділу III Положення, зарахування осіб до закладу освіти на індивідуальну форму здійснюється на загальних засадах і може проводитися незалежно від наявності вільних місць у класі. Заклад освіти, до якого зараховується дитина для здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою, обирають батьки чи інші законні представники. Заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні дитини / підлітка на сімейну (домашню) форму здобуття освіти. Облік учнів та учениць за індивідуальною (у тому числі сімейною) формою здобуття загальної середньої освіти здійснюється на загальних засадах, тобто відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684. Оцінювання учнів / учениць за індивідуальною формою може відбуватися разом з іншим учнівством класу за розкладом, визначеним закладом освіти, або ж окремо від них.

До того ж Міністерство освіти і науки України в листі від 03.11.2020 р. № 1/11–7816 зазначило, що, оскільки учень (учениця), який здобуває освіту за сімейною (домашньою) формою, є учнем відповідного класу закладу освіти, до якого його зараховано, то він (вона) може проходити підсумкове оцінювання та атестацію з усіма учнями свого класу.

З огляду на викладене вище, можна дійти до висновку, що в законодавстві відсутні підстави не зараховувати учнів, які здобувають загальну середню освіту на сімейній формі, до контингенту учнів відповідного класу.

2. У чому різниця між оцінюванням учнів наприкінці семестру (року), які вчаться на сімейній та на екстернатній формах?

Відмінності екстернату та сімейної форми навчання, зокрема оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, уже неодноразово розглядалися “Новою українською школою” в різних публікаціях.

Нормативне регулювання оцінювання здійснюється відповідними пунктами Положення – загальні питання, що стосуються організації індивідуальної форми в цілому (розділ І), а також окремі особливості екстернату (розділ II) та сімейної форми (розділ III).

Загальні риси оцінювання:

1. може відбуватися разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу за розкладом, визначеним закладом освіти, або окремо від них;

2. засоби визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану (за його наявності), а завдання складає заклад освіти;

3. результати фіксуються в окремому журналі або в класному журналі;

4. результати та рекомендації батькам, іншим законним представникам щодо організації подальшого навчання вказуються у свідоцтві досягнень;

5. за результатами річного оцінювання та/або атестації здобувача освіти педагогічна рада закладу освіти може ухвалити одне з таких рішень:

а) про продовження здобуття освіти за індивідуальною формою – у разі встановлення рівня результатів навчання здобувача освіти не нижче середнього;

б) про переведення здобувача освіти на інституційну форму здобуття освіти – у разі встановлення початкового рівня результатів навчання або непроходження здобувачем освіти річного оцінювання та/або атестації без поважних причин з одного або декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів).

Екстерни проходять річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію відповідно до законодавства. У деяких випадках проведення річного оцінювання з окремих предметів, які опановувалися за екстернатом, здійснюється комісією (п. 4 розділу II Положення). Оцінювання проводиться, як правило, до закінчення навчального року, а результати річного оцінювання оформлюються протоколом оцінювання.

Діти, які вчаться за сімейною (домашньою) формою, проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також державну підсумкову атестацію відповідно до законодавства. Зважаючи на наявність семестрового оцінювання, також згадаємо про можливість коригування результатів річного оцінювання шляхом повторного семестрового оцінювання (одного або двох семестрів), що передбачена пунктом 10 Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання.

Також спільним для обох форм здобуття загальної середньої освіти є те, що для екстернів і учнів, які вчаться за сімейною (домашньою) формою, відводиться однакова кількість годин для визначення розміру оплати праці вчителів за проведення консультацій, оцінювання тощо.

3. При оцінюванні учнів та учениць 5–6 класів варто виставляти характеристики результатів навчальної діяльності, які враховуються в семестрову. Чи потрібно виставляти ці характеристики для тих учнів, які вчаться на сімейній формі? Чи може вчитель об’єктивно оцінити учня за цими критеріями, якщо законодавством передбачено 15–30 хвилин для консультацій і 45 хвилин на виконання контрольної роботи за семестр?

Відповідно до пункту 5 розділу III Положення, можливість проведення додаткового оцінювання (понад два рази на рік) наразі передбачена лише за бажанням одного з батьків, інших законних представників здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти.

Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, визначають форму свідоцтва досягнень, але, на жаль, нічого не говорять про особливості оцінювання учнів на індивідуальній (у тому числі сімейній) формі здобуття загальної середньої освіти.

Так само Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні не дають однозначної відповіді на питання як заповнювати згадане вище свідоцтво досягнень.

Тому, з огляду на відсутність чітких рекомендацій у цій царині, це питання залишається вирішувати в межах педагогічної автономії вчителя та закладу освіти, які самостійно визначають засоби оцінювання та зміст завдань, відповідно до освітньої програми та навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів), а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності).

4. Що робити вчителям та адміністрації закладу освіти, якщо учень на сімейній формі не виконав підсумкові роботи за семестр?

Як ми вже розповідали вище, згідно з Положенням, здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання.

За результатами річного оцінювання та/або атестації здобувача освіти педагогічна рада закладу освіти може ухвалити одне з таких рішень:

а) про продовження здобуття освіти за індивідуальною формою – у разі встановлення рівня результатів навчання здобувача освіти не нижче середнього;

б) про переведення здобувача освіти на інституційну форму здобуття освіти – у разі встановлення початкового рівня результатів навчання або непроходження здобувачем освіти річного оцінювання та/або атестації без поважних причин з одного або декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів). Водночас переведення здійснюється на одну з інституційних форм здобуття освіти, обрану повнолітнім здобувачем освіти або одним із батьків чи інших законних представників здобувача освіти, який не досяг повноліття.

5. Наразі перебуваємо за кордоном. Але заклад освіти в Україні вимагає, аби ми приїхали й склали підсумкові роботи на сімейній формі очно. Чи правомірно це та що можна зробити?

Міністерство освіти і науки України, керуючись абзацом третім частини четвертої статті 14, частиною п’ятою статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, надало Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні.

Ці рекомендації визначають таке:

1. оцінювання, зокрема підсумкове (тематичне, семестрове, річне), результатів навчання здобувачів освіти може здійснюватися за потреби з використанням технологій дистанційного навчання і засобів зв’язку з дотриманням принципів академічної доброчесності;

2. учням, які навчалися тільки в закладі освіти країни перебування за очною формою, рекомендовано зараховувати результати навчання з тих предметів, що передбачені й навчальним планом закладу освіти країни перебування, і навчальним планом української школи;

3. учні, які, перебуваючи за кордоном, не вивчали предмети, передбачені українськими освітніми програмами, або в них відсутня інформаційна довідка, яка підтверджує навчання, має бути надана можливість пройти річне оцінювання до початку навчального року, але форму проведення оцінювання обирає заклад освіти самостійно;

4. у випадку навчання в закладі освіти країни тимчасового перебування та одночасно в закладі освіти України (за дистанційною, сімейною (домашньою) або екстернатною формами), зокрема в Державному ліцеї “Міжнародна українська школа” або в закладі освіти, який є його партнером, визнання результатів навчання (річне оцінювання) не потрібне;

не потребують окремого визнання закладом освіти результати навчання, отримані дітьми в закладах освіти країн тимчасового перебування, де впроваджувались українські освітні програми.

Педагогічна рада закладу освіти розглядає питання реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану учня на підставі письмової заяви, поданої його батьками чи іншими законними представниками (відповідну заяву, її скановану копію можна подати засобами електронного зв’язку).

Фактичну відмову в реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та розробленні індивідуального навчального плану можна оскаржити, відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян”. Але в конфліктній ситуації, яку заклад освіти або його засновник (уповноважений ним органом управління освітою) не хоче вирішувати на користь дитини, можливо, кращим виходом буде змінити заклад освіти, обравши іншу школу, яка має достатній досвід у використанні технологій дистанційного навчання для оцінювання учнів.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Титульне зображення: shutterstock.com

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Джерело:

НУШ


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень