Глистяні інвазії у дітей
■ ГЛИСТЯНІ ІНВАЗІЇ (лат. invasio — напад, вторгнення) - проникнення
гельмінтів в організм людини (тварини) з наступним розвитком різноманітних
форм їхньої взаємодії. Паразит може не заподіювати шкоди живителю (так званий
стан гельмінтоносійства) чи викликати інвазійну хворобу.
■ Паразитарні захворювання спричиняються паразитами тваринного походження
– найпростішими та гельмінтами. Найбільшою групою паразитарних захворювань
є гельмінтози, близько 270 виявляються у людей, а близько 30 з них
зустрічаються в Україні.
■ Глисти – паразитичні черви, що живуть в організмі людини і тварин.
■ Найчастіше глисти паразитують в кишківнику, але є і такі, що оселяються у
м’язах, печінці, крові, у мозку людини і тварин.
■ Найбільш сприйнятливими для ураження гельмінтами є діти. Негативний вплив
гельмінтів на організм дитини важко переоцінити.
■ Пошкоджувальна дія паразитів реалізується за багатьма механізмами та уражує
різні системи та органи дитини.
■ Паразити пожирають харчові речовини, призначені для харчування людини,
порушують процеси нормального травлення, харчуються тканинними соками і
кров’ю.
■ Крім того, патологічна дія гельмінтів на організм полягає також і в конкуренції
за поживні речовини (білки, вітаміни, мікроелементи), що призводить
до відставання у фізичному, розумовому і психічному розвитку дитини.
■ Міграція гельмінтів та їх личинок у життєво важливі тканини й органи порушує
їх функцію або навіть виключає її.
■■ Як відбувається зараження гельмінтами
■ За рахунок своєї рухової активності діти можуть інфікуватися вдома, на
прогулянці, в дитячому садочку, а також при контакті з домашніми тваринами.
■ Велика вірогідність інвазії паразитами виникає при недотриманні правил
особистої гігієни (немиті руки, овочі і фрукти, вживання сирої води при купанні).
■ Безпосередньо від людини до людини передаються яйця тільки гостриків і
карликового ціп’яка. Механізм передачі при них – фекально-оральний, а шлях -
контактно-побутовий.
■ Основним фактором зараження є руки, забруднені яйцями гельмінтів, а також
забруднені предмети побуту ( дверні ручки, поверхня меблів, кухонного начиння,
вікон та підвіконь, посуд, іграшки, дитячі горщики тощо).
■ Зустрічаються гельмінти, які паразитують у стінці кишківника або інших
органах (анкілостома, некатор, трихінела, кишкова вугриця ).
■ У дітей, які дотримуються особистої гігієни, а також при вживанні доброякісної
їжі та води, майже не буває заражень такими видами глистів як сисуни і ціп’яки .
■ Зараження дитини відбувається при попаданні в організм яєць або личинок
глистів.
■ В ротовій порожнині яйця глистів частково руйнуються ферментами слини, а в
шлунку - вмістом шлункового соку і тільки в кишківнику для них є сприятливі ■У
грудному і дошкільному віці діти особливо сприйнятливі до зараження тому, що в
них недорозвинуті захисні бар’єри шлунково – кишкового тракту.
■ Дитина, заражена глистами неспокійно спить, її турбує головний біль, слабість,
підвищення температури, нудота, блювота, надмірне виділення слини, погіршення
пам’яті.
■ При глистяних інвазіях спостерігаються також інші симптоми: зниження
апетиту або патологічне його підсилення, спазматичні болі навколо пупка або по
всьому животі незалежно від прийому їжі, підвищена втомлюваність, розлади
стільця (проноси або запори), синці під очима, блідість шкірних покривів,
підвищена збудливість, безпричинні капризи, скрегіт зубів, свербіння в області
промежини.
■ Часто паразити призводять до алергізації організму, що проявляється шкірними
реакціями у вигляді атопічних дерматитів.
■ Ще одним із яскраво виражених впливів, який притаманний усім гельмінтам та
найпростішим, є пригнічення імунної відповіді, що веде до частих гострих
респіраторних інфекцій і інших інфекційних хвороб.
■Зменшення кількості Т-лімфоцитів приводить до бактеріально- вірусної інфекції.
■ В інвазованих дітей знижується здатність організму до вироблення захисних
антитіл при вакцинаціїї від дифтерії, кору, правцю і інших вакцин.
■ Також у дітей з глистяною інвазією частіше зустрічається невірно позитивна
реакція на туберкулін.
■ ВООЗ відмітила, що серед причин виникнення вторинно імунодефіцитного
стану в дітей на першому місці стоять протозойні та глистні інвазії.
■■ Профілактика гельмінтозів у дітей
■ Усім членам родини виконувати правила особистої гігієни, старатись не
допускати контакту дітей та їх особистих речей з домашніми тваринами.
■ На вулиці слідкувати, щоб дитина не підбирала різні предмети.
■ Важливо прививати дитині навики особистої гігієни ( мити руки з милом при
відвідуванні туалету, після прогулянки). Не давати дитині немиті овочі і фрукти,
недостатньо термічно оброблені м’ясо і рибу, сиру воду із водойм.
■ Вдома потрібно проводити часте вологе прибирання кімнат, туалету, мити з
милом іграшки, пилососити килими, м’які мебелі і м’які іграшки.
■ Якщо глисти знайдені у дитини, то необхідно пролікувати всю сім’ю.
■■ Аналізи, які необхідні для діагностики гельмінтозів:
■ Аналіз калу на яйця гельмінтів та зішкріб на ентеробіоз.
■ Для того, щоб знайти яйця гельмінтів, потрібно спіймати той момент, коли
паразити почнуть розмножуватися. Для цього необхідно зробити триразовий
аналіз калу.
■ Додаткові обстеження також можуть підтвердити гельмінтози : аналіз на
дисбактеріоз, загальний аналіз крові (низькій гемоглобін, підвищена кількість
еозинофілів і ШОЄ).
■ Бажано здати кров на виявлення імуноглобулінів до основних видів гельмінтів.
■ Якщо у вас виникла підозра, що у вашої дитини є глистяна інвазія – зверніться
до свого лікаря, який запропонує відповідні дослідження і призначить відповідне
лікування.
■ Після лікування необхідно зробити контрольне дослідження.
Лікар паразитолог Богородчанського відділу Івано-Франківського районного
відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Федорів Василь
