Дифтерія: щеплення захищають
За даними Центру громадського здоров'я у 2024 році в Україні
рівень охоплення плановими щепленнями проти дифтерії, правцю та
кашлюку дітей до 1 року становить 88,3% (Івано-Франківська область –
83,6%), проти дифтерії і правцю у 6 років – 77% (Івано-Франківська
область – 66,1%), у 16 р. - 82,1% (Івано-Франківська область – 74,1%),
дорослі – 80,7% (Івано-Франківська область – 62,7%). Як бачимо,
показники виконання запланованих щеплень нижчі від рівня, при якому
від спалахів і зростання захворюваності захищає колективний імунітет
(це не менше 95 відсотків щеплених).
В Україні за період з 2011 по 2022 рік зафіксували 66 випадків
захворювання на дифтерію.
У 2023-2024 роках було зареєстровано по одному випадку, зокрема
у 2023 році від дифтерії померла 73-річна жінка.
Востаннє епідемія дифтерії в Україні була в 90-х роках ХХ сторіччя.
Тоді через низьке охоплення дітей вакцинацією та відсутність ревакцинації у
дорослих захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли.
Смертність від дифтерії становить від 50 до 100 смертей на тисячу
інфікованих.
Нагадуємо: дифтерія - це гостре інфекційне захворювання
дихальних шляхів, що викликається коринебактерією (дифтерійною
паличкою). Ця бактерія здатна виробляти потужний та вкрай небезпечний для
здоров’я та життя людини токсин.
Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом
або через предмети побуту, якими користувався хворий. Інкубаційний
період захворювання (від моменту проникнення збудника до початку
симптомів) – від 3 до 10 днів.
Симптоми хвороби:
біль у горлі; підвищена температура;
наліт на мигдаликах сірого кольору;
осиплість голосу;
ускладнене дихання та ковтання;
набряк слизової оболонки носоглотки;
збільшення лімфатичних вузлів.
Дифтерія найчастіше проявляється утворенням щільної плівки та
набряку слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи і часто призводить до
смерті.
Форми захворювання: дифтерія носа, дифтерія глотки, гортані і трахеї,
дифтерія шкіри.
Дифтерія часто супроводжується токсичним ураженням серцево-
судинної, нервової систем та розвитком вторинних інфекцій, що відповідно
призводить до летальних наслідків.
Важливо своєчасно діагностувати хворобу, адже за своїми клінічними
проявами вона схожа на ангіну та інфекційний мононуклеоз. Якщо ви помітили
в себе або рідних вказані симптоми, не легковажте і не списуйте все на
звичайну застуду, а негайно зверніться до лікаря.
Пацієнтів із симптомами дифтерії слід лікувати в інфекційному
стаціонарі. Головним у лікуванні всіх форм дифтерії (крім бактеріоносійства) є
введення антитоксичної протидифтерійної сироватки (ПДС), яка пригнічує
дифтерійний токсин у крові.
Всі тісні контакти повинні перебувати під щоденним спостереженням
медиків протягом семи днів з дати останнього контакту з хворим на дифтерію, а
також отримати щеплення проти дифтерії, з врахуванням їхнього вакцинального
статусу.
ЯК ЗАХИСТИТИСЬ ВІД ДИФТЕРІЇ?
Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і запобігти розвитку
небезпечних ускладнень – вакцинація. Дітям роблять щеплення вакциною
АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація, згодом
ревакцинацію проводять у 6 років вакциною АДП, наступну у 16 років —
АДП-М.
Дорослі ж повинні отримувати щеплення кожні 10 років. Тобто якщо
востаннє ви робили щеплення у 16, то першу ревакцинацію слід зробити в 26
років, другу - у 36 і так далі.
Якщо доросла людина або дитина старша 7 років раніше не
вакцинувалися від дифтерії і правця, необхідно отримати як мінімум три дози
вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців
після другої – третя.
Лікар-епідеміолог відділу епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб
Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Глушко Надія
