Поминальне віче приурочене Дню пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та освячення пам'ятних щитів односельчанам - полеглим у російсько - Українській війні Владиславу Олексину та Дмитру Романюку
Сьогодні відбулося Поминальне віче приурочене Дню пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та освячення пам'ятних щитів односельчанам - полеглим у російсько - Українській війні Владиславу Олексину та Дмитру Романюку
Сьогодні, 80 років минуло, як закінчилась найжорстокіша в історії людства війна. Високу ціну заплатила Україна за перемогу та визволення Європи від фашизму. Як в той час , так і сьогодні наші воїни мужньо захищають віддаючи своє здоров'я та життя заради свободи й незалежності в нелегкій боротьбі добра проти зла. Нажаль, щодня війна забирає найкращих синів і дочок нашої держави. Подвиг кожного з полеглих назавжди залишиться на сторінках літописів сучасної історії України. Мужність та самовідданість кожного воїна, який став на захист рідного дому - це приклад незламного духу та стійкості української нації. Так і цього разу в центрі Старих Богородчан, на Алеї Слави, додалися пам'ятні щити безсмертних подвигів наших односельчан Владислава Олексина та Дмитра Романюка.
Гірко.,образливо важко.,що йдуть від нас найкращі сини. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не втішити рідних. І тільки одне може пом'якшити гіркоту втрат - наша пам'ять, розуміння, що ця жертва не була марною. Вони загинули в ім'я інших, в ім'я спокою і миру на нашій українській землі...
Поминальну молитву, панахиду та освячення пам'ятних щитів звершили духовні наставники отець Любомир та отець - капелан Анатолій, отець Микола та отець Василь.
З глибоким материнським сумом й тривожно до сліз провели Поминальне віче Ірина Савіцька та Юля Воронич.
Подячні й проникливі слова й пісня звучали від учнів Старобогородчанського ліцею.
Хореографічну композицію з Маками, як символом перемоги майстерно продемонстрували танцювальний колектив "Бойківчанка", керівник Надія Іванівна Пилипів.
Швидко, мов весняні струми, збігаються роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Як свідок тих грізних років вона живе у суворому монументі. Її мужню і величину, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.
У пошані схиляємо голови перед мужністю і стійкістю від наших дідів-прадідів і до сьогоднішніх Героїв нашої громади. Це совість, порядність честь, обов'язок й патріотизм. Адже це приклад для майбутнього, для історичної пам'яті нашого народу.
СЛАВА Україні. Героям Слава!
