14 червня відзначається Всесвітній день донора крові
Слово «донор» походить від латинського donare, що означає «дарувати».
Це – добровільне надання своєї крові чи її компонентів для подальшого
переливання хворим, які цього потребують.
Історія донорства крові
Перші важливі відкриття у сфері донорства були зроблені ще у 1628 р.,
адже тоді Вільям Гарвей, англійський лікар та фізіолог, сформулював закон
кровообігу, відкривши, що кров циркулює по замкненій системі судин і дав
значний поштовх для можливості розробки методу переливанні крові.
Перші в світі експерименти з переливання крові науковці провели в
середині 1660-х років в Англії. Процедура була проведена між двома собаками
Далі дослідники прагнули спробувати перелити крові людині. Оскільки
процедура найчастіше вбивала емітента (в перекладі – той, хто випускає),
переливання від людини до людини було неможливим. Учені вирішили, що
першим донором крові для людини може стати вівця. У 1667 році французький
лікар Жан-Батист Дені, що був особистим лікарем Людовіка XIV, перелив 12
унцій овечої крові хлопчику, що страждав на лихоманку, і той швидко одужав.
Щоправда, достепенно невідомо, за якими критеріями факт одужання був
встановлений.
Інтерес до практики переливання крові не згасав, а процедуру
вдосконалювали. У 1818 році Дж. Бланделл (британський гінеколог) став
першим, хто успішно здійснив переливання крові. Цей лікар визначив два
основних правила: переливання дозволено тільки з людською кров'ю і лише у
випадку смертельної небезпеки для життя. Спочатку ризики залишались
великими (третина пацієнтів не пережили переливання), але приблизно вже у
1850 році це була відносно безпечна хірургічна процедура.
1900 рік важають знаковим у медицині, адже тоді К. Ландштайнер
(австрійський лікар, імунолог, хімік та інфекціоніст) відкрив три групи
крові, за що через 30 років отримав Нобелівську премію. Рік потому його
колеги відкрили четверту групу. Ще через кілька років науковці визначили, що
переливання крові будуть безпечнішими, якщо перед процедурою робити тест
на сумісність, і що групи крові передаються спадково.
У 1912 році затвердили поняття універсального донора (перша група
крові) та універсального реципієнта (четверта група), а через два роки науковці
винайшли антикоагулянти, які давали можливість заморожувати кров. Першу
систему зберігання донорської крові в банку крові було створено в
Радянському Союзі у 1930 році.
Сім років потому перший банк крові відкрили в Америці. Прориви в
галузі досліджень крові цього періоду включали відкриття резус-фактору та
отримання знань про склад крові – еритроцити та плазму.
Друга світова війна дала поштовх для вчених і хірургів для подальшого
поліпшення якості переливання. Тисячі поранених солдатів були врятовані
завдяки донорській крові. Такий успішний досвід призвів до створення банків
крові у США з метою постійної допомоги для шпиталів і лікарень.
Упродовж десятиліть науковці винаходили різні фактори для покращення
зберігання та переливання. Було винайдено кращі антикоагулянти, що значно
збільшило термін придатності крові та її компонентів, змінено методи її забору
й утримання, а вдосконалення технологій аналізу крові дозволило уникнути
зараження реципієнта смертельними захворюваннями.
Наразі існує чотири види донорства крові: цільна кров, плазма,
тромбоцити, еритроцити.
Як стати донором?
Здати кров можна, якщо:
ви повнолітня людина;
ваша вага становить 50 кг або більше;
у вас відсутні абсолютні або тимчасові обмеження щодо донорства
(Критерії для постійного відсторонення донорів від донорства цільної крові та її
компонентів визначені в Додатку 3 до Порядку медичного обстеження донорів
крові та (або) компонентів крові - пункт 1 розділ III).
Перед процедурою обов’язковими є співбесіда з лікарем, медичний огляд
та лабораторні обстеження. Після здачі крові повинно пройти не менше 60 днів,
перш ніж донор зможе знову здавати кров.
Одна донація здатна врятувати три життя
Повномасштабна війна, спричинена вторненням російської армії в
Україну, докорінно змінила все наше життя. Наші захисники дивують увесь світ
своїм героїзмом, мужністю. На жаль, щодня до лікарень прибувають поранені
бійці, і їм ми можемо допомогти, здавши кров, котра рятує життя військових.
Потреба в донорській крові залишатиметься стабільно високою аж до
перемоги, і ми можемо зробити свій вклад у цю перемогу. Донорської крові
потребують також цивільні, що постраждали від воєнних дій. Не скасувала
війна і планових ургентних операції, онкологічних захворювань, ускладнених
пологів. В Україні завжди існував дефіцит донорської крові, й наразі ця
проблема стала особливо гострою.
Дізнайся, кому потрібна твоя кров зараз. Долучись до донорського
руху.
Лікар з загальної гігієни відділу епіднагляду та профілактики неінфекційних
хвороб Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Глушко Орест
