A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Старобогородчанська громада
Івано-Франківська область, Богородчанський район

Звіт старости с.Гринівки Старобогородчанської с/р ОТГ Ніни Хмелівської

Дата: 07.04.2017 18:20
Кількість переглядів: 182

Відкрита зустріч старости села Гринівка Ніни Хмелівської із жителями громади та її звіт про роботу, за рік перебування на займаній посаді.

    Як скоро плине час…Уже минув рік, як в селі відбулися вибори старости. Запровадження посади старости в місцевих громадах викликало неоднозначні відгуки зі сторони жителів громад. Зневіра людей в те, що щось можна змінити на краще в селі, в громадах - дуже велика. Запровадження інституту старост, зміни у місцевому самоврядуванні в країні, сучасні політики пов’язують відродженням нашої держави та перехід її на “європейські рейки”.

      Чому я хотіла стати старостою села? Певно тому, що мені не байдуже, де і як жити, не соромно за славетне минуле, не страшно будувати наше з вами майбутнє. Створення ОТГ, десь глибоко в душі, лякало. Роками обділене село у складі Нивочинської сільської ради, стало частиною уже Старобогородчанської об’єднаної територіальної громади. Найбільше лякало те, що малими селами ще дужче будуть нехтувати. Тішило те, що вибори старост проходили в кожному селі, а це означало, що тепер буде представник від кожного села, який буде переживати, вболівати за своє рідне село і буде намагатися щось “урвати”для своєї громади. Чому кажу “урвати”, а тому, що і надалі все стояло б на місці, все б плило своїм чередом, якщо не ходити і не стукати в двері.

       Я безмежно вдячна всім жителям села, хто підтримав мене на виборах, хто повірив у мене, хто дав мені можливість відкритися і реалізувати свої задуми, свої надії в напрямку  розвитку рідного села. Це так важливо в цей час,   занепаду сільських територій, складній демографічній ситуації на селі, зневіри людей, зберегти село, рідний край, рідну домівку та збудити в людях ту любов до свого рідного, вбити байдужість. Нам дуже важливо зараз зберегти село, щоб не дай Боже воно не переросло в хутір, продумати разом, яким шляхом нам зберегти, затримати в селі молоде покоління. Щоб кожного, хто покинув село по тій чи іншій причині, захотів повернутися на рідне обійстя, згадати про свої перші кроки на рідному подвір’Ї, привести дітей до рідного порогу, згадати про батьків, дідів і я впевнена, що пробудиться щось…, що вплине на рішення влаштовувати своє життя в рідному селі. Повірте, наше село найкраще, а щоб було ще краще – від нас усіх разом залежить.

      Коли вирішила подавати кандидатуру на посаду старости, мене не цікавила  зарплата  старости, статус чи щось інше. Я керувалася тільки бажанням працювати на користь громади. На разі я староста, живу селом, його проблемами, невдачами і успіхами, маю змогу щоденно спілкуватися з усіма вами, маю можливість почути ваші відгуки про роботу ОТГ та свою, як старости. Моє основне завдання тепер – щоб  село зрушило з місця, щоб почало хоча б трішечки розвиватися. Важко дається, але я тішуся від того, що уже є ті маленькі промінчики успіхів. Я лягаю спати  і прокидаюся з думкою про село, про вас.

        Повноваження старости почалися з моменту складання мною присяги на пленарному засіданні Старобогородчанської сільської ради 14 квітня минулого 2016 року. А далі робота… В перші дні роботи я зіткнулася з проблемою облаштування свого робочого місця. На той час я думала, що це основна проблема і тепер не раз згадую, як я помилялася, стикаючись з часом набагато гіршими проблемами. Два з половиною місяця ходити вздовж села по 8 годин, незважаючи на погоду: було для мене дивно,  дико і нерозумно зі сторони керівництва ОТГ. Але це було для мене великим уроком.

        Щоденне спілкування із жителями громади приносило тільки користь: я вивчала думку людей, прислухалася до порад, нарікань та пропозицій. Перші кроки розпочалися із звичайного, здається – передвеликодня толока по благоустрою території села, толока на сільському кладовищі, проведення бесід з усіма вами по питанню: чистки воровів; очистки окраїн дороги від навезених вами щебеню, каменю, піску; плати за вивіз твердих побутових відходів та ін. Мені було приємно, коли ми разом спілкувалися мовою розуміння, знаходили слова підтримки в тих чи інших питаннях, що стосується села.

       Відсутність мобільного зв’язку на території села, постійні нарікання людей, зумовили звернутися в травні 2016 року до операторів “Київстар” та “МТС”, щодо сприяння у вирішенні питання покращення покриття мобільного зв’язку у селі. Представниками оператора “Київстар”, нам було відмовлено в сприянні покращення мобільного зв’язку, по причині відсутності у них коштів на встановлення вишки. Проте їхні колеги від “МТС” вселили у нас надію своїм листом, нам у відповідь, що наша заявка прийнята стосовно покращення мобільного зв’язку та включена в плани розвитку на 2017 рік. Так що питання стоїть відкрите на порядку денному і є надія, що зв’язок таки буде.

       Цього року за сприяння депутата районної ради Семківа Ігора Романовича   було вирішене питання встановлення, все таки, вишки оператора “Київстар” на території Лесівки. Спочатку розглядалося питання встановлення вишки на території села Глибоке, але через те, що сигнал не буде охоплювати всю територію, для задоволення потреб жителів навколишніх сіл, то знайшли порозуміння із жителями Лесівки про встановлення вишки “Київстар” на території їхнього села. Процес пішов…Надіюсь, що не в далекому майбутньому буде зв’язок. Але ми не зупиняємося – будемо зараз звертатися до оператора “МТС” з нагадуванням, щодо розвитку мережі мобільного зв’язку в селі, що заплановане ними в цьому році.

          Обуренню мешканців села, станом дороги в селі, не було, і надалі немає, меж. Хоча б трішки якось пробувати вирішити питання ремонту дороги спонукало нас шукати розуміння в Службі автомобільних доріг, що знаходиться в Івано-Франківську. Зустріч із заступниками начальника Служби автомобільних доріг Буджака В.В. - Новосільським М.В. та Семківим В.М.    обнадіяли нас. Вони погодились на співпрацю, тобто співфінансування. Службою автомобільних доріг профінансовано ремонт дороги у селі Гринівка в сумі 100 000 гривень у липні місяці 2016 року і, відповідно, 100 000 гривень кошти сільської ради. В вересні 2016 року на ремонт дороги Нивочин – Гринівка було ще відведено 197 332 гривні коштів сільської ради. На разі маємо те, що маємо. В цілому на ремонт дороги Богородчани-Лесівка в 2016 році потрачено 707 000 грн коштів сільської ради і 100 000 грн – служби автомобільних доріг. Ми думали, що проявлена ініціатива з боку активу громади, щодо поїздок в Службу автомобільних доріг на рахунок співфінансування, буде помічена керівництвом ОТГ, і все таки в нас відремонтують всю ділянку дороги, беручи той факт, що ніхто із місцевих громад нікуди не їздили шукати кошти, а ми віднайшли 100 000 грн. Але спільної мови з головою ОТГ, про закінчення ремонту дороги в селі, ми так і не знайшли.

            Відпрацювавши  у державному підприємстві “Укрпошта” 27 років я бачила, як в населених пунктах, де немає відділення зв’язку, налагоджена робота по прийому комунальних платежів. Бажання покращити трішки надання послуг жителям громади, заставило мене звернутися до Надвірнянського центру поштового зв’язку - піти на розуміння і вирішити питання приїзду начальника Нивочинського відділення зв’язку раз в тиждень в село, для надання послуг по прийому комунальних платежів населенню громади. І… знайшла схвальну відповідь. Але була проблема із приміщенням, так як і надалі нічого не вирішувалося на рахунок кабінету старости. Тоді власними силами вирішила облаштувати кабінет в будинку спеціалістів.  Сільська рада виділила мені тоді 1 300 гривень на вапно і фарби, все решта зроблено своїми коштами і руками – зроблені двері, поруччя на сходову клітку, куплені карнизи, закуплені канцтовари та зроблено ремонт приміщення. З липня місяця прийом комунальних платежів – плата за електроенергію, газ, телефон, поповнення мобільних телефонів, оплата за вивіз твердих побутових відходів для бажаючих, проводиться уже раз в тиждень у селі, в моєму кабінеті. Можна також відправити переказ, рекомендований лист. На часі вирішується питання оплати через відділення зв’язку послуги з користування інтернетом, що також упростить для людей поїздки в банківські установи оплачувати цю послугу.

          В планах на майбутнє, є задуми щодо встановлення терміналу в громаді.

          Збудована капличка в лазах, що на Саджаву, та поряд могила, у якій спочивають молоді герої, немов би увійшла в якесь небуття чи забуття. В щоденних клопотах ми забуваємо історію, забуваємо героїзм людей і ті важкі роки війни, злиднів, голоду, в яких проживали наші батьки, діди. Влітку минулого року власними силами і коштами проведено ремонт каплички, що знаходиться в лазах, а саме: побілено в середині каплички, частково відремонтовано огорожу, куплено прапор, пофарбовано хрест на могилі загиблих воїнів УПА, полагоджено замок у дверях та ін. В серпні 2016 року до Дня Незалежності України, в честь пам’яті загиблих воїнів, біля каплички була відправлена панахида за загиблими. Тепер буде щорічно відправлятися панахида на цій могилі, щоб не стиралася пам’ять про героїв, які   віддали своє   життя за незалежність України.

         Ситуація із сміттям на сільському кладовищі з роками не вирішувалася. Прохання священника до парафіян - не купляти на кладовище вінків,  далі залишається проблемною. Багато людей всерівно вперто стоять на своєму -  вінки і надалі купують. Звичайно, краще купити вінок, бо ж посаджені на могилі квіти потрібно сапати і тримати могилу в порядку. Для покращення ситуації на кладовищі із сміттям, минулого року придбала та облаштувала за свої кошти п’ять бочок, для відходів від свічок та дрібного сміття, щоб хоча трішки врятувати ситуацію. Від червня місяця купую целофанові кульки для бочок і кожного місяця шукаю людей, щоб винести сміття до дороги, коли проводиться вивіз сміття.

         Цьогоріч уже проведено чотири толоки по розчистці кладовища від чагарників та збиранню сміття. Розпочато збір коштів, які будуть направлені на благоустрій кладовища. Наразі шукаємо людину, яка б могла і хотіла  дбати за порядком на  кладовищі. Так практикується в багатьох громадах і думаю, що в нас буде не гірше. Я б взагалі хотіла, щоб ми разом вирішили питання кладовища так, щоб від нас брали приклад й інші громади. Я буду ініціювати, при розмові із священником, скликання парафіяльної та фінансової рад, які утворені в церкві, в пошуку компромісів та розуміння. На завершення теми кладовища хочу наголосити - тільки від власного усвідомлення кожного, що чистота і порядок залежать власне від нас усіх, від нашої культури, від нашої газдовитості, від гордості за своє село - ми досягнемо позитивних результатів. Зараз ще, протягом тиждня, поспілкуюся із іншими громадами області, як у них налагоджена робота, щодо впорядкування кладовищ у них, а потім я думаю, що і в нас все буде гаразд. Основне – не опускати руки і не зупинятися.

          Те ж саме можна говорити і про благоустрій села. Якщо ми займем позицію – моя хата з краю, ми ніколи не досягнемо успіху. Коли ми будемо говорити, що дерева хай обрізають електрики, ворови нехай копають дорожники і т.д. – в нас не буде порядку. Постійні прохання почистити ворови, не завжди приводять до розуміння. Староста не може платити, щоб біля ваших городів хтось почистив ворів. В мене не на скільки висока заробітна плата, щоб я оплачувала чистку воровів біля ваших обійсть, зважаючи на вашу байдужість.

        Коли проходжуся селом і бачу скільки сміття вздовж дороги, не можу зрозуміти, як так ходити селом і викидувати сміття на право й на ліво… І я все таки знову повертаюсь до виховання… і поваги - в першу чергу самих себе. Промайнула колись думка, що  є необхідність встановлення сміттєвих урн вздовж села. Ця ідея була підтримана членами сім’ї і їхніми зусиллями виготовлено двадцять штук таких урн. Декілька газових балонів було у нас, а ще решту додали небайдужі жителі села. Робота та закупівля матеріалів і всього необхідного, щоб ті урни мали ще привабливий вигляд,  зроблено за свої кошти, своїми силами. Вірю в те, що  село стане чистішим і заодно хочу сказати, якщо в когось є ще балони, які не справні або просто не потрібні, будь-ласка, пожертвуйте на село, бо в  недалекому майбутньому ми плануємо облаштування парку відпочинку в центрі села і – потрібні урни, а ще встановлення їх в деяких місцях на центральній дорозі, бо не вистачило.

      Бачучи, як перестарілі жителі села, інваліди долають шлях до району чи Старих Богородчан, щоб отримати субсидію на тверде паливо і, знаючи про те, що є такий закон – якщо немає в населеному пункті банківської установи, таких людей має обслуговувати відділення зв’язку - в минулому році  мною було направлене, до Богородчанського соціального захисту населення, звернення про розгляд питання надання послуги по виплаті субсидій на тверде паливо, перестарілим верствам населення та інвалідам, через відділення зв’язку. Було піднято питання того, що в сільській місцевості немає будь-якого банку, щоб отримувати кошти, а тому в такому випадку потрібно користуватись послугами листоноші. Начальник соцзахисту Лунів Володимир Васильович поставився з розумінням до звернення та пообіцяв, що виплата субсидій в 2017 році буде проводитися через листонош. Я надіюсь на те, що в цьому році такі люди уже нікуди не будуть їхати.

         Звернення було направлене також до начальника ПАТ “Обленерго” Богородчанського РЕМ Козачишина Михайла Федоровича з проханням обстеження всієї лінії електропередач вздовж території села і заміни аварійних опор. Незважаючи на те, що Богородчанський РЕМ вкрай погано забезпечується опорами для заміни, Михайло Федорович пообіцяв розрядити ситуацію і провести обстеження лінії та замінити опори, які на даний час потребують термінової заміни. Будемо вірити на позитивне вирішення даного питання. Цього року уже замінено декілька опор в долішній частині села, а тому чекаємо ще продовження роботи по заміні опор.

           В минулому році було проведено власними силами обрізку дерев біля Флори Ганни, що тим самим усунуло аварійну ситуацію і дало можливість спокійно без перешкод рухатися транспорту і пасажирам на тій ділянці дороги. За зверненням жителів про небезпеку, було забито стару криницю біля Надраги Мирослави, щоб не сталося чогось непередбачуваного.

           Влітку, за сприяння депутата сільської ради Бурди Ірини Андріївної, була проведена екскурсія з активними дітьми громади, які на той час займалися в театральному гуртку, до Івано-Франківська в театр ляльок. Діти з захопленням відвідали кімнату-музей ляльки, що знаходиться в приміщенні театру ляльок і мали можливість переглянути лялькову виставу. Всі залишилися задоволені та переповнені приємними враженнями.

           Також була можливість завести в село, для малозабезпечених верств населення, одяг та взуття, щоб хоча трішки допомогти таким сім’ям. З розумінням поставилася до мого прохання жителька Старих Богородчан Урсуляк Ярослава Василівна, яка з співчуттям віднеслася до людей і допомогла в придбанні одягу та взуття. Надіюсь на розуміння і в майбутньому.

          Стан приміщення колишнього побуту, а ще раніше школи та сільського клубу, вкрай у не задовільному стані. Свого часу було складено акт-обстеження цього приміщення жителями села, які прийшли до майже однієї думки, що приміщення треба розбирати, що воно не придатне уже. Але почувши думку інших жителів громади та й самого голови ОТГ, що приміщення потрібно зберегти – зберігаємо. Не знаю до якого часу, але зберігаємо. Щоб привести хоча б трішки центр села в естетичний вигляд, попросила Сенича Ярослава засклити вікна. Закрити діру на даху приміщення ще не вдається, може з часом. Відремонтувати дане приміщення – потрібні дуже великі кошти. Голова ОТГ обітцяв направити фахівця, щоб оглянув приміщення, на стан його придатності, але поки що все залишається так, як є.

      В службі автомобільних доріг погоджено схему автобусної зупинки в центрі села: потрібні кошти, спонсори, допомога у роботі, небайдужих – і зупинка буде встановлена.

      Умовою створення ОТГ було те, що держава виділяє інфраструктурну субвенцію на вирішення разючих проблем в місцевих громадах. Нашій ОТГ держава в минулому році надала 4 564 100 грн державних коштів, для вирішення питань місцевих громад. Кошти були розприділені пропорційно до населення, яке числиться за місцевими громадами. При складанні проектів для освоєння коштів субвенції йшла мова про співфінансування, тобто сільська рада по кожному проекту зобов’язалася 10 відсотків від суми спів фінансувати. Розприділена сума виглядала так: капітальний ремонт школи села Гринівка – 517 300 грн.субвенція + 51 730 грн. співфінансування ОТГ (недоодержано від ОТГ 49 534 грн.); капітальний ремонт приміщення Нивочинської школи - 534 543 грн субвенція + 53 454 грн співфінансування ОТГ(недоодержано від ОТГ 17249 грн.); капітальний ремонт приміщення Лесівського НВК – 185700 грн + 18 570 грн спів фінансування ОТГ. Гроші використано повністю. Капітальний ремонт дороги, що в селі Лесівка – 101337 грн субвенції + 50 000 грн спів фінансування ОТГ; ремонт дороги в селі Скобичівка – 562 275 грн субвенція + 97 585 грн співфінансування, 41 357 грн виділено більше; 2 662 945 грн державної субвенції отримав центр ОТГ – Старі Богородчани, співфінансування мені не подали повністю.

      Так що, в минулому році, за кошти державної субвенції в школі проведено заміну вікон та дверей на енергозберігаючі, добудована нова котельня та закуплені котли на тверде паливо. В школі уже тепло. Є недоробки із сторони “Виконавця”, які мали бути уже усунені.

       За кошти медичної субвенції та силами жителів громади було оновлено у громаді ФАП. Витрачено було коштів – 39 540 грн.

      Головою ОТГ введено таке поняття в сільській раді, як “фонд старости”. Було старостам умовно виділено по 20 000 грн кожній, на розвиток місцевої громади. Бажання потратити кошти на те, що ми хочемо, не одобрювалося головою ОТГ. Спочатку хотіли встановлення зупинок вздовж території села – успіхом не увінчалося, заміна вікон в будинку спеціалістів, щоб якось зберегти тепло і перезимувати зиму в кабінеті, також потерпіло поразку, придбання звукопідсилюючої апаратури для клубу та школи, також не пройшло. А вже на носі Новий рік – і потрібно було використовувати кошти. Тоді було прийнято спільне рішення: поміняти вікна в приміщенні клубу та ще одних дверей в школі. Чому відразу не було прийнято таке рішення - є на те поважні причини… Мене не влаштовує робота працівників закладу культури та бібліотеки. Я думаю, що це їм на роздуми… Але так чи інакше,  все робиться для громади, враховуючи тільки інтереси жителів села.

        Восени минулого року проведені вибори депутата сільської ради по Гринівці. Дуже прикро, що людям так і не заплачено за їхню роботу в дільничній комісії. В цілому у 2016 році пройшли вибори тричі – вибори старост в Гринівці, Лесівці, Нивочин у квітні; потім вибори старости в селі Скобичівка у червні місяці, і в жовтні у Гринівці – вибори депутата. Потрачено коштів на вибори – 59 765 грн, тобто на квітневі та червневі вибори. Щось дізнатися мені, про фінансування  ТВК під час виборів, і не тільки ТВК, не увінчалися успіхом. Все, здається, в якісь димовій завісі. Коштів, за словами голови ОТГ, на проведення виборів депутата в селі Гринівка не було.

         В кінці року було відремонтовано частину клубу, в січні місяці я перейшла з приміщення будинку спеціалістів в приміщення клубу. Вартість ремонту цієї частини клубу складає 73 501 грн. Правда, дим не дає сидіти в кабінеті, щось через літо треба змінювати… Здається, уже облаштоване місце для роботи: є комп’ютер, підвели інтернет, але немає принтера і ксерокса, щоб повноцінно надавати послуги населенню і робота, відповідно, не є повноцінною. Немає коштів… В усіх громадах України довідки видають старости, в нас поки що ні.

         Я  хочу бути з вами відвертою. Коли утворилася ОТГ, я була проти такого об’єднання, на це були поважні причини. Але ми уже в ОТГ і …потрібно жити, життя продовжується. Здається, що ще треба – держава допомагає, приєдналися до багатої сільської ради, щось в селі робиться. Але це мало. Хто так вважає, дуже помиляється. Немає розуміння між гілками влади – між старостами та головою ОТГ. А це головне в досягненні будь якого успіху. Тільки злагоджена робота може принести результати в розвитку ОТГ. Я втомилася слухати тільки дорікання того, що ми щось хочемо і що нам все мало, що до об’єднання ми взагалі нічого не мали. Так, не мали, а тепер маємо таку можливість мати. Тепер ми в ОТГ – так, є великі шанси розвиватися, йти вперед і, як кажуть, не озиратися.

          Дякуючи об’єднаннню, Старі Богородчани також отримали велику суму субвенції – 2 663 000 грн + спів фінансування.Я не можу слухати більше про те, що Гринівська школа багато грошей “їсть”. А де були раніше, як прораховували і обгрунтовували економічну вигідність об’єднання?… Школа не повинна бути закритою і на це є багато чинників. Ніхто, правда, не говорить на пряму про закриття школи, вони просто ходять навколо і відшукують ті підводні течії, які рано чи пізно випливуть на поверхню. Я впевнена, що тільки були б спроможні батьки дати кращу освіту своїм дітям – Старобогородчанська школа не буде конкурентом. Уже в свій час “прогавили” садок…, а тепер пожинаємо плоди необдуманих кроків людей, які вплинули на закриття садочка.

           На шпальтах періодичних видань, із екранів телевізорів тільки й чути про те, яка багата наша ОТГ. Тільки приходиш щось просити – починаються суперечки і непорозуміння. Немає спільної мови… А вона так потрібна.

          Насамкінець хочу сказати і подякувати всім, хто мене протягом цілого року підтримував, хто переживав за мене, хто допомагав мені, хто підказував мені і, що я мала безліч людей в селі, які готові були мені прийти на допомогу.

         Я вдячна всім, хто відгукнувся прийняти участь у толоці на сільському кладовищі. Участь у толоці взяли жителі 77-ти будинків. Жителі із семи будинків побували на толоці 4 дні, восьми будинків – 3 дні, двадцяти будинків побували два дні на толоці і жителі сорока двох будинків були на толоці один день. Повірте – це перемога над байдужістю і бажання працювати на громаду. Всіх перелічувати не буду, бо дуже багато. Хотіла згадати тільки декілька: Марію Петрівну Швець, яка допомагала мені, в організації обідів під час толоки; Тимківу Миколі, Сеничу Михайлу, які відповідали за організацію роботи на кладовищі. Всім, всім дякую.

             Хочеться подякувати Сеничу Ярославу, який не відмовив, а прислухався до мого прохання, привести в нормальний вигляд колишній будинок побуту. Дякую небайдужим, які пожертвували на село газові балони - це Яцків Юстина, Панасюк Марія, Надрага Василь, Гложик Микола, Гринів Марія, Гутич Надія, Стасюк Надія,Олексин Катерина, Здерка Марія, Липка Марія. Безмежно дякую Панасюк Марії за її майстерність швидкого і смачного приготування страв, як на День села так і по приїзді наших гостей. Я дякую людям, які не були байдужі в розумінні того, що потрібно підсипати дорогу в зимовий період і, коли потрібно було це робити, вони виходили і підсипали дорогу. Перелічувати не буду, бо їх багато. Всім  - всім дякую.

        Щиро дякую молоді села в допомозі організації зустрічі із представниками “DOBRE” – це Тимків Андрію, Тимків Тетяні, Вагіль Михайлу, Жученя Денису, Панасюк Андріані та ін.. Ви – молодці.

         Дякую Марії Петрівні Швець в допомозі організації проведення панахиди на могилі в лазах, Сеничу Ігорю, який допоміг перевезенням під час проведення панахиди. Я дякую Гусак Ярославу і Тимощук Марії за те, що протягом року доглядали могилу Січових Стрільців, що знаходиться між Лесівкою і Гринівкою.                 Коли прогорнули грейдером окраїни дороги і потрібно було забрати скиби землі з окраїн дороги – без вагань відгукнулися на прохання Надрага Василь Дмитрович, Калашник Богдан, Андрунишин Ярослав, Хмелівський Василь, Корнутій Марія, Гарасимів Василь, Яцків Іван. Всім дякую.

         Мені дуже приємно, що є в селі небайдужі, які приймають участь у художній самодіяльності, як діти так  і дорослі. Ви робите дуже добру справу. Своєю творчістю ви пробуджуєте в людей патріотизм до рідного села, ви згуртовуєте людей. Успіхів Вам і дякую всім, бо Вас багато. Я дякую тим, хто відгукнувся розправити дорогу біля клубу – це Жученя Тимофій, Жученя Денис, Дем’яник Василь. Дуже багато людей відгукнулися прийняти участь у ремонті ФАПу. Безмежно всім дякую. Вони працювали безкоштовно на добровільних засадах - це Цюрпіта Василь, Андрунишин Ярослав, Гринів Василь, Фелик Василь,  Бартків Михайло, Сенич Ігор, Хмелівський Степан, Костей Василь, Лесюк Петро, Надрага Ярослав, Надрага Василь, Надрага Василь,Трінчук Роман, Гложик Василь та ін. Дякую всім жителям громади!!!

         І ще хочу сказати, що жоден керівник нічого не вартий без своєї команди. Я горджуся своїми однодумцями, своєю командою. Це Ігор Сенич, Оксана Сенич, Марія Трінчук, Ірина Бурда, Степан Хмелівський, Мар’яна Хмелівська.

         А на завершення хочу сказати основне – від злагодженої роботи всіх нас, від того, як в розвитку громади буде приймати участь молоде покоління, з нами будуть рахуватися, до нас будуть прислухатися, нам будуть допомагати.

        Бажаю всім жителям громади міцного здоров’я, родинного тепла, мирного неба, успіхів в усіх ваших починаннях, здійснення мрій. Хай Бог береже Вас і ваші родини.

       

            З повагою староста                                               Ніна Хмелівська

     

 

        

        

 

         

       

        

 


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь