Старобогородчанська громада
Івано-Франківська область, Івано-Франківський район

Звіт старости села Гринівка Ніни Хмелівської перед жителями села на відкритій зустрічі, яка відбулася 25 лютого 2018 року.

Дата: 27.02.2018 20:22
Кількість переглядів: 4044

2018 рік впевнено набирає своїх обертів. Промайнув цикл Новорічних та Різдвяних свят, всі ми відпочили по святковому, набралися сил, подякували Богу за ще один прожитий рік, а далі… закочувати рукави і працювати з Божою поміччю.
         Перед тим, як будувати плани поточного року, мені, як старості, відповідно статті  54-1 пункту 3 Закону про місцеве самоврядування, необхідно прозвітуватися про свою роботу за звітній період перед жителями села. Звіт перед  жителями громади  - це відповідальність та неабияке відчуття тісної співпраці мене, як старости, з односельцями.
    Будь-які починання і задуми на прийдешній рік починаються з побудови та складання плану роботи на поточний рік.План роботи неабияк координує та спрямовує роботу протягом року в правильному руслі. Це немовби  годинник, який нагадує, що ще не все зроблено, а час уже підганяє і, що не потрібно зупинятися, а поспішати і досягати мети.
         Минулий рік був переповнений багатьма подіями, багато роботи зроблено в селі. Є і таке, що не вдалося втілити в життя в минулому році і, відповідно, автоматично переноситься в плани на цей рік. За успіхи і невдачі, за приємні відчуття і хвилювання, за розчарування… в минулому році  ми і поговоримо сьогодні. 
         Ви, мабуть,  помітили уже в повсякденному житті, що про наше село більше заговорили люди, про нас  пишуть на сторінках районного часопису “Слово народу”, про нас згадують і по телебаченню. Дуже приємно, що в минулому році Гринівку відвідали багато людей – це представники із  проектуАгенства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні “Децентралізація – шлях до кращих результатів та ефективності”(DOBRE), який надає комплексну допомогу та сприяє розвитку об’єднаних громад в нашій країні і, на яких ми покладаємо великі надії саме в допомозі у розвитку нашої території в економічному ракурсі, представники Міжнародного фонду“Відродження”, громадського центру “Ділові ініціативи” із Івано-Франківська .З  робочим візитом  у нас побували представники органів місцевого самоврядування з інших областей України. І це дуже приємно радує, що про нас, як маленьку  місцеву  громаду ГринівкиСтаробогородчанської об’єднаної територіальної громади знають уже багато людей. Про нас говорять, а це означає, що село взяло курс на зміни, в повному розумінні цього слова. 
              2017 рік для мене, як старости , був дуже важкий. Важкий в тому плані, що багато запланувала, хотілося  багато всього зробити, але не вистачало  часу, рук… грошей. Бракувало розуміння між людьми та сільською радою. Але в усьому потрібно шукати золоту середину, іти на компроміс, прислухатися до людей і… працювати, вчасно зупинитися – зважити всі за і проти, розуміти те, що будинок  не будується за рік і, що в селі не можливо змінити  відразу все, що на все потрібен час. 
            Результати роботи  на території села всі на виду. Хочу розпочати з того, що найбільше забрало сил, здоров’я, нервів і… не зламало. Довго вагалася, на які потреби села  потратити свій фонд старости. І не дурний видумав, що як немає грошей – болить голова, а як вони появляються – болить вдвічі більше, бо не знаєш, як їх потратити, щоб від того був якийсь результат видно, а ще -  щоб з малих грошей одержати  великий результат… Так і ми вирішили закласти початки з благоустрою центру села, який в майбутньому мав би стати нашою візиткою. А тому за фонд старости, який в минулому році складав 50 тисяч гривень, вирішили  закупити бруківку, бордюри, щебінь, відсів, цемент, тобто все необхідне, щоб розпочати роботи по впорядкуванню центру села. Коштів цих нам не вистачало. Тоді рішенням сесії, нам було додано ще 30 тисяч гривень.Важко було знайти тих першопрохідців, які візьмуться починати все з нуля. Всі роботи були виконані жителями села на добровільних засадах, без оплати праці. Цей переломний період був найважчий і одночасно приємні відчуття переповнювали емоції спільно досягнутих перемог  на  благо села. Найважчий в тому плані, що важко було знайти людей, які б хотіли працювати безкоштовно, замінити тих, хто уже довший час працював. Але попри все  - нам вдалося, результати роботи чудові. За цими результатами стоїть важка праця людей, які не побоялися взятися за цю роботу. Я всім безмежно вдячна.
   А далі йшло все за своєю чергою . Вимальовувався центр села…  Знайшлися люди, які вирішили поофірувати свої кошти і роботу на виготовлення та встановлення автобусної зупинки, яка стала окрасою центру села. Не пройшло і багато часу, як навколо каплички та сільського клубу почали рости зелені насадження. І це все завдяки Хмелівському Степанові Петровичу, Сенич Оксані Василівні та Сенич Юрію Ярославовичу. Дуже б хотіла, щоб в майбутньому, появлялося більше людей, які б змогли своїми офірами зробити якийсь внесок у розвиток села.
                  Всі з нетерпінням чекали чергової інфраструктурної субвенції , яка на наше село становила в минулому році 401 тис. гривень. Було вирішено ці кошти витратити на ремонт сільського клубу та облаштування в центрі села Паркувідпочинку, що дало б змогу завершити роботи по впорядкуванню території центру села. Працювала над написанням проектів капітального ремонту сільського клубу та облаштування Парку відпочинку. Ці проекти вдалося реалізувати восени. В клубі поміняна підлога, троє дверей, закуплені дві пічки для опалення приміщення актового залу та оббито сайдингом частину фасаду будівлі клубу. В центрі села нам вдалося завершити роботи по облаштуванню Парку відпочинку -  прокласти бруківкою доріжки навколо каплички та біля клубу.
             Здавалося, що уже рік на завершенні і сюрпризів нам уже ні від кого чекати. Але нас порадували наші друзі  - представники із  проекту Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні “Децентралізація – шлях до кращих результатів та ефективності” (DOBRE). Дитячий майданчик, закуплений за кошти представників  Міжнародного проекту “DOBRE” порадує не одне покоління дітей. Це подарунок від дружнього американського народу нашій громаді. Встановлення дитячого майданчика тривало протягом тижня. Знову шукала людей, які б зголосилися попрацювати на село, відсуваючи домашню роботу в бік, на деякий час. Дві сміттєві урни, встановлені на майданчику,виготовлені  Хмелівським Степаном власноручно - є своєрідним доповненням до території майданчика.
            В минулому році проводилися роботи по чистці ровів вздовж території села та водовідведення навколо сільського клубу. Робота зроблена велика, в плані збереження дороги. Шкода, що нам не вдалося охопити всю територію села… І знову ж таки, допомога людей була відчутна. Ще було завезено трактор шутру на дорогу до сільського кладовища, щоб трохи впорядкувати дорогу.  Вздовж села зібрано залишки солі, яка не була вся використана в зимовий період  для підсипки доріг.
             Болюче питання доріг… І проблема ремонту доріг – це одна із багатьох проблем, яку не можу вирішити я, як староста, тому що це від мене не залежить. На ремонт дороги в 2017 році виділено 150 тис. грн. із коштів сільської ради та було часткове співфінансування служби автомобільних доріг. Чому кажу, що часткове, а тому що цієї роботи можна сказати не було видно. За кошти сільської ради зроблено центр села, тут можна було порахувати машини асфальту і результат на виду. Решта роботи,тобто співфінансування служби автомобільних доріг, успіхом не увінчалося – ті місця дороги  сипляться. Але маємо те, що маємо. 
Я мало вірю в те, що цього року щось держава виділить на ремонт доріг, саме на ремонт наших доріг, бо наші дороги нікуди не ведуть, наші дороги не є транзитними. А те що виділить сільська рада на ремонт доріг в 2018 році – нам доведеться робити знову маленький  клаптик суцільного ремонту дороги, бо ямковий себе не оправдовує. Я не закликаю людей повставати, але люди є велика рушійна сила в тому плані, що як би з трьох сіл по максимуму приїхали люди під стіни обласної ради, коли будуть ділитися кошти, виділені урядом на ремонт доріг в нашій області, і заявили про себе, що ми є, що ми також хочемо  відремонтованих доріг на території наших сіл – результат був би, напевно, відчутний.
           В минулому році  я зверненулася в Богородчанський РЕМ, щодо критичної ситуації із лініями електропередач. Нам вдалося все таки достукатися до керівництва РЕМу задля того, щоб нас почули  і по селу було поміняно ряд непридатних опор. Ми розуміємо, що Богородчанський РЕМ переживає також нелегкі часи , але попри все ми віднайшли ті точки порозуміння. Дякую начальнику Богородчанського РЕМ Козачишину М.Ф. за розуміння та вміння подати руку на зустріч. Надіюсь, що в цьому році будемо працювати із РЕМом  на тій же хвилі, бо електричних опор, які знаходяться в незадовільному стані, ще дуже багато.
             Приємно, що в минулому році жителям села вдалося одержати субсидії на тверде паливо  та компенсацію за економію газу через відділення зв’язку, що не прийшлося людям похилого віку, інвалідам переступати пороги банків, з метою відкриття банківських рахунків для одержання тих чи інших коштів. До їхніх домівок завітали листоноші, які і вручили їм допомогу від держави. Так і повинно бути, такі люди не повинні відчувати байдужість керівників установ до їхнього становища, в кінці кінців нас всіх чекає старість, якою вона буде - одному Богу відомо. 
             Ще хочу відмітити, що в минулому році через відділення зв’язку вдалося провести послугу з оплати за інтернет мережі “NetGroup”, що також спростило людям вирішення оплати цієї послуги. Щоденні  телефонні розмови із керівництвом “Укрпошти” та представниками мережі “NetGroup” дали позитивні результати. Це ще один крок, щоб послуги були доступніші до споживача.
              З серпня  місяця в мене повноцінно запрацював кабінет в тому плані, що нарешті я дочекалася очікуваного принтера, підключення інтернету і тепер можу сказати твердо - я задоволена. Правда, тривалий час очікування мене трохи дратував, але терпіння дає свій результат. Я по характеру – хочу все і відразу, а Ярослав Михайлович старався гасити моє бажання - мати все відразу. Трохи йому це вдавалося, але це тільки до “наступного вітру”. Зараз уже є можливість працювати повноцінно з погосподарськими книжками та програмою  “VIZUALSERVICE”, тобто з погосподарськими книжками в електронномувигляді. Є можливість видавати довідки жителям села. В цьому плані я тісно співпрацюю з Центром надання адміністративних послуг, який відкрився в приміщенні сільської ради та його начальником - Тимків Ганною Ярославівною. Хоча я вважаю, що видача довідок не є пріоритетом у роботі старости, це тільки доповнення до моєї роботи, як старости. І знову ж таки – доступність послуг для населення.
               Приємно що налагодилася робота на сільському кладовищі. Виникають деколи невеликі якійсь непорозуміння, але ми разом ,з часом, зробимо  все так, щоб було добре. Головне не опускати руки і не ображатися одне на одного, а діяти виважено, згуртовано і перемога буде. Прийде час, що ми будемо ділитися досвідом з іншими громадами відносно наведення порядку на сільському кладовищі. Все попереду, бо дійсно зміни відчутні.
               В минулому році двічі проходили відкриті зустрічі із жителями села, де порушувалися проблеми місцевої громади, проходило обговорення насушних питань громади. Мені дуже приємно слухати від людей  схвальні відгуки, щодо розвитку села і не цураюсь критики… Жива повсякденна розмова з жителями – це неабиякий багаж знань, оцінка моєї роботи, як старости, аналіз і виправлення допущених помилок. А помилки є неодмінно, вони так в житті переплітаються разом з успіхами тому, що це є життя і… хто не працює, той не помиляється. Все в житті дається в порівнянні, таке воно життя – повне сюрпризів, несподіванок, випробувань.
               Організовувала зустріч у звітному періоді і з працівниками установ, які знаходяться на території села.  Були закріплені за установами прилеглі території, за якими працівники установ повинні дбати за порядком. Це і надалі залишається в силі. Було також порушено питання дотримання дисципліни на робочих місцях. Говорилося про дотримання графіку роботи установ на території села, всіх без винятку. Крім дотримання графіку роботи, йшла мова про те, що повинні відбуватися якісьзміни в кожного на робочому місці, щоб не відсиджувати “тупо” вісім годин на роботі і вважати, що години відпрацьовані. Повинен бути якійсь результат тієї роботи. Але всьому свій час. Так тривати довго не буде, тому що рано чи пізно сільська рада почне рахувати свої видатки на заробітну плату і буде добре думати - чи варто платити зарплату за роботу, яка не оправдовує себе.
 Я зверталася із письмовим зверненням до голови ОТГ, з проханням внести зміни в штатний розпис і внести в штат сільської ради працівника по благоустрою в селі Гринівка. Я навела ряд  переваг того, яка користь буде від такої людини на селі. На привеликий жаль – мене не почули. Але я не здаюся. Вірю в те, що Ярослав Михайлович все таки почує мене. На мою думку, можна багато всього міняти на території села, економлячи на непотрібному, а впроваджуючи те, що буде приносити позитивні результати на селі. Але всі бояться міняти ті радянські стереотипи, бояться змін, бояться втратити старі зв’язки, «блати». Ох ці старі зв’язки!!! 
А працівникам установ хочу сказати, що ми всі разом повинні думати за розвиток села, за позитивні зміни в ньому, активно долучатися в процес змін на території села, незалежно від того – є ми жителями Гринівки чи ні, бо саме завдяки нашому селу у вас є робота…  Не тільки я, але й багато людей бачать, як «кипить робота» в робочий час, але не на робочому місці, а на городі, в лісі, на базарі.
Я не втомлююсь говорити про те, що різні зустрічі, культурні заходи в селі та участь наших людей в заходах в інших громадах, неабияк змінює людей. Живе спілкування, обмін досвідом, обмін культурними традиціями кожного села змінює свідомість людей, щодо різнобічного розвитку своєї громади. Приємно зараз згадати переповнений сільський клуб, в лютому минулого року, на концерті, приуроченому пам’яті Героїв небесної сотні, коли зробочим візитом у нас побували представники  із  проекту Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні “Децентралізація – шлях до кращих результатів та ефективності” (DOBRE). Уже тоді перед гостями  жителі сіл піднімали проблемні питання повсякденного життя, роздумували разом про шляхи розв’язання тих чи інших проблем. 
З неабияким приємним відчуттям  хочу сказати про фестиваль народної творчості “Забута пісня рідного краю”, який був проведений в нашій громаді в жовтні 2017 року. Мета цього заходу – об’єднання людей місцевих громад Старобогородчанської ОТГ, як в культурному так і в повсякденному житті та знайомство із колективами з інших сіл району ізнайомство із їхньою культурою. У нас в громаді тоді побували жителі сіл та колективи із Лесівки, Нивочин, Старих Богородчан, Скобичівки, Похівки, Саджави, Глибокого. Повірте, що для Гринівки- це неабияка перемога в повному розумінні цього слова. Цей фестивальзалишиться уже за нами, увійде в історію Гринівки і кожного року буде розпускати нові гілки, нові паростки  невідомих сторінок народної культури нашого краю. 
              Хочу сказати, що коли є бажання щось втілити в життя – це неодмінно відбудеться. Головне, щоб за тим бажанням крилося щось добре, щось таке, щоб зачіпало інтереси всього села, всієї громади. Захід, проведений в листопаді минулого року, показав згуртованість Гринівки і ще раз підкреслив значущість всього того, що проводиться в селі. Я про Вечір пам’яті подружжя -  вчителів Савки Ярослава Федоровича та Ірини Володимирівної. Дехто каже, що цей захід місцевого значення, але це далеко не так!!!  Зі мною погодяться дуже багато людей. І з нову ж таки, Гринівку відвідали багато гостей, багато вихідців із села, а це вже говорить про те, що в селі вирує життя, нехай ще може не “на повну”, але… всьому свій час.
Такі заходи навертають людей до рідного краю, до рідної домівки. І лишень колись в когось із дітей защемить серце, поглянувши на рідний поріг, де пройшло дитинство, на заросле подвір’я, необрізаний сад, який і досі родить, з надією, що повернуться діти на подвір’я і наведуть порядок,переглянуть закинуті старі фотографії, і… хтось надумає повернутися в рідне село – село, яке так чекає своїх дітей. 
              В селі, при сільському клубі, запрацював дитячий танцювальний гурток “Перлинка”, керівником якого є Николин Наталя Михайлівна. У багатьох дітей здійснилися мрії, а батьків потішило те, що є змога їхнім дітям десь реалізувати свої маленькі таланти. Виступи наших «малих чад» на сільській сцені неодмінно увінчаються успіхами в майбутньому.Їхні старання та навики, здобуті на заняттях гуртка ще потішуть глядачів не однієї сцени. А це знову ж таки маленький внесок у те, щоб якомога більше людей дізнавалися про наше село.
              Приємно, що в грудні місяці наші дівчата із фольклорного колективу взяли участь у Битві вертепів в селі Підгір’я Богородчанського району, де зайняли третє місце серед номінантів. Це ще один крок вперед, що про Гринівку заговорили. Я думаю, що дівчата на цьому не зупиняться, свої таланти “не будуть в землю закопувати”, а будуть всіляко прославляти Гринівку у різноманітних заходах. Успіхів вам!
              Приємною несподіванкою для всіх  і нашою гордістю стало й те, що цьогоріч в центрі села,напередодні святого Миколая,засяяла новорічна ялинка. Це, напевно,  вперше за всю історію Гринівки. Сяйво новорічної ялинки сповістило всім про наближення найулюбленіших в народі Різдвяних свят. І думаю, що це стане традицією в громаді, тільки щорічно будемо добавляти щось нове.
             А тепер про те, що не вдалося зробити в минулому році.
Всі жителі села чекали на покращення мобільного зв’язку на території Гринівки. Планувалося  встановлення вишки Київстар на території села Лесівка. Але виникли обставини, на які ми не змогли впливати. Місце, де повинні встановлювати вишку, знаходиться за межами населеного пункту і там були “свої нюанси” з Держгеокадастром. В цьому році питання покриття мобільним зв’язком території наших сіл має бути вирішене. 
Не вдалося в минулому році відкрити в селі громадську організацію, але це уже на стадії завершення в цьому році. 
В мої плани входило ще частковий ремонт дороги, що веде у лази за сприяння ПП “Оскар”,яке орендує паї у населення,  але не вдалося.  Не вдалося тому, що рік був дуже насичений і просто не вистачило часу на ходіння по кабінетах - щоб щось досягти, потрібно не в одні двері постукати. Буду планувати в цьому році…
Планувалося встановлення пам’ятного знаку при в’їзді в село, але також в силу тих чи інших обставин, цей задум перенесений в плани цього року.
               І наостанок хочу пригадати народне прислів’я, про те що: -“Один в полі не воїн”. Досягнуті успіхи в селі ми досягли спільно разом із вами – хтось менше, хтось більше, кому як виходило. Багато членів родин стали учасниками змін в селі, як роботою так і допомогою в приготуванні їжі під час масових толок, допомогою продуктами і навіть словами підтримки, що також дуже підбадьорювало людей під час проведення робіт.
Завдячую працівникам сільської ради за поради та підтримку. 
Вдячна своїм друзям за всіляку підтримку.
               Вдячна своїй сім’ї –  за їхню всебічну підтримку та допомогу. Якби не їхня велика  підтримка, я б уже психологічно це не витримала, тому що були моменти коли хотілося все залишити так як є.  І те, що тепер такий вигляд має село, я їм також дуже завдячую. 
Дякую Богу, що дав мені сили, здоров’я  і терпіння в минулому році все  це пережити, відчути і не зламатися. Яне втомлююсь повторювати і черговий раз говорю, що праця на благо рідної громади - це священний обов’язок кожного жителя громади і чим більше таких людей буде, тим швидше Гринівка буде мати вигляд європейської громади.
З повагою до всіх: староста                                           Ніна Хмелівська


      На відкритій зустрічі із жителями села староста села Ніна Хмелівськаподілилася  про свої мрії, плани та задуми на 2018 рік, щодо розвитку та змін в Гринівці. Було порушено ряд важливих тем, що стосуються розвитку та благоустрою села Гринівка, а саме:
•Сортування сміття, оплати послуги за вивіз твердих побутових відходів (аналіз  проплати за послугу за попередні роки: 89 -102 – 3), вирішення питання локалізації та недопущення виникнення нових стихійних сміттєзвалищ;
•Активізація молоді, всього населення та їх участь в процесахпроведення змін в селі, участь у написанні проектів;
•Роздуми щодо економічногорозвитокуГринівки – створення сімейних кооперативів;
•Вирішення питання відкриття дитячого садочка на повний день у селі Лесівка, або розглядати про термінове відкриття дитсадка у Гринівці;
•Питання сільського кладовища;
•Питання медичної реформи;
•Різне.

Фото без опису
 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь